Сексизм в контенті українських ЗМІ: тематика, жанри, форми проявів
Автор: Романцова Марина Володимирівна
Кваліфікаційний рівень: магістр
Спеціальність: Журналістика
Інститут: Інститут права, психології та інноваційної освіти
Форма навчання: денна
Навчальний рік: 2021-2022 н.р.
Мова захисту: англійська
Анотація: Ґендерна дискримінація є розповсюдженою по всьому світі, попри великий прогрес у питаннях ґендерної рівності, що відбувся за останні десятиліття. Характер та ступінь дискримінації мають великі відмінності у різних країнах. Ґендерна дискримінація широко поширена у таких сферах, як доступ до економічних та наукових можливостей, влади, представництва. Також вона має місце при висвітленні питань, в тому числі у ЗМІ. Оскільки ЗМІ є дзеркалом суспільства, воно транслює і певні упередження. Засоби масової інформації є площадкою, на якій зіштовхуються інтереси окремих груп не лише на планетарному, міждержавному та внутрішньо-державному рівнях, а у побутовій сфері. Ґендерні проблеми яскраво висвітлені у рекламі та ЗМІ. Нікого не дивує, що в інтерв’ю з чоловіками-політиками ЗМІ роблять акцент на їх професійних якостях, а розповідаючи про жінок-політикинь неодмінно цікавляться їхнім одягом, навичками у приготуванні їжі, ведення господарства тощо. Тобто професійні якості політикинь відходять на задній план. Актуальність теми ґендерної нерівності у ЗМІ полягає в тому, що успіх будь-якої справи в умовах сучасного світу залежить не тільки від інформації, що висвітлюється, а й від способу її подачі. Аналіз ґендерних стереотипів у засобах масової інформації має не лише теоретичне, а й практичне значення, адже стереотипи, що постійно висвітлюються на телебаченні та в публікаціях ЗМІ, підкріплюють упереджені думки, що заважає розвиватись як окремим людям, так і всій країні не лише на побутовому, а й на вищих рівнях. Тому вивчення проблем ґендерної нерівності у сучасному ЗМІ набуває особливої актуальності. Об`єкт дослідження: телепрограми, що представлені на українському телебаченні; матеріали рейтингових друкованих та онлайн українських ЗМІ; програми українських радіостанцій та подкастів. Предмет дослідження: контент, специфіка, особливості програм на телеканалах «1+1», «СТБ», «Новий канал»; друкованих та онлайн-ЗМІ УНІАН, ТСН, Обозреватель, The Village, Dou.ua, Твоє Місто, Elle, Газета по-українські, Віва тощо; програми радіостанцій та подкастів радіо ЛюксФМ, ХітФМ, Дорожне Радіо, Здоровий подкаст, Дій.Подкаст про бізнес, «ЇЇ» подкаст тощо. Мета дослідження – виокремити методи викорінення явища сексизму в українських ЗМІ. У магістерській кваліфікаційній роботі проаналізовано історіографію; досліджено джерельну базу, на предмет їх достовірності, історичної та юридичної цінності; вивчено методологію праць, для правильного вибору власних методів дослідження; на основі отриманих даних сформульовано вектори дослідження; досліджено документацію для аналізу тем, в яких в процесі дослідження були виявлені неточності, і малодосліджених тем; проаналізовано контент, специфіку, особливості програм та публікацій український ЗМІ; розглянуто практичний вплив сексизму в різних сферах життя суспільства; наведено конкретні практичні кроки для подолання ґендерної нерівності у ЗМІ. Це все призвело до висновку, що, на жаль, не всі ЗМІ сприяють процесу демократизації нашого суспільства. Деякі з них (часто регіональні) не реалізують концепцію рівноправності для суспільства, в яких жінки, на рівні з чоловіками, посідали б гідне місце. І хоча протягом останніх десятиліть ситуація з ґендерною рівністю в українських ЗМІ покращилась, говорити про досягнення повної справедливості у сфері засобів масової інформації не доводиться. Ключові слова: сексизм, ґендерна нерівність, фемінітиви, мова ворожнечі, ґендерна дискримінація, ООН, ґендерночутлива журналістика.