«Особливості та напрямки трансформації віртуальної дипломатії»
Автор: Пенчук Владислав Олегович
Кваліфікаційний рівень: магістр
Спеціальність: Міжнародні відносини
Інститут: Інститут гуманітарних та соціальних наук
Форма навчання: денна
Навчальний рік: 2021-2022 н.р.
Мова захисту: англійська
Анотація: До стрімкого поширення інтернету та появи нових форм інформаційно-комунікаційних технологій дипломатична сфера була недостатньо відкритою для громадян. Наразі цифровізація та відповідний розвиток мережі Інтернет стали поштовхом для формування нового напрямку – віртуальна дипломатія. Варто зазначити, що поряд із традиційними методами, віртуальна комунікація на рівні держави в деяких країнах тільки починає розвиватися. Відкритість та публічність дипломатії може стати акцентом в розробці стратегії управління Мета: дослідити особливості та основні напрямки трансформації віртуальної дипломатії на сучасному етапі. Об’єкт: віртуальна дипломатія як інструмент сучасних міжнародних відносин. Предмет: особливості формування і реалізації, та основні напрямки трансформації віртуальної дипломатії в сучасному світі. У даній магістерській роботі з’ясовано стан наукового дослідження віртуальної дипломатії. Дефініція «віртуальна дипломатія» тільки нещодавно стала об’єктом дослідження науковців. Тим часом як у світовому науковому дискурсі поняття є дослідженою категорією. У процесі вирішення завдань кваліфікаційної роботи з’ясували що, віртуальна та електронна дипломатія є одним з різновидів публічної. Так, електронна дипломатія увійшла в науковий обіг як уточнення після появи віртуальної дипломатії. Виявлено основні форми та методи втілення віртуальної дипломатії. Зокрема варто вказати на наступні позиції: веб-сайти державних установ, створення інтернет-порталів, публікації інформаційних матеріалів в мережі Інтернет, розсилки електронною поштою. У ході виконання завдань досліджень з’ясували прояв наступних необхідних позицій – спеціальні додатки та застосунки, ведення власної сторінки у соціальній мережі, віртуальні посольства, блоги, віртуальні співтовариства, спеціальні платформи, тощо. З’ясовано ефективні механізми віртуальної дипломатії провідних країн світу. Наприклад, США стали першими серед країн, хто почав говорити та втілювати основи віртуальної дипломатії. Відповідно існує ціла низка цифрових майданчиків для оптимального та швидкого рішення дипломатичного характеру: Вікі Діплопедіа, віртуальна студентська дипломатична служба, віртуальні презентаційні пости, соціальна мережа «Corridor». Віртуальна дипломатія Великобританії представлена цифровими платформами: «Іivisa», «GOV.UK», «Gov.uk Verify». До речі, офіційні форуми дають змогу аналізувати думки громадськості та виявити проблеми. Канадська віртуальна дипломатія, за нашими спостереженнями, є зразком традиційного підходу. Система віртуальної дипломатії Франції представлена наступними веб-сайтами та порталами: «Service-Public.fr», «Mon.Service-Public.fr.», проєкт «ADELE» та ін. Основна мета яких – розповсюдити суспільно-важливу інформацію, через сервіси перевірки чи формувань певної групи документів. Рівень Японії є високим, але потенціал дипломатичних віртуальних комунікацій не по кінця реалізований. Прогнозовано, так як в Україні не існує поки широкого інформування та дій щодо віртуальної дипломатії, то варто спочатку звернути увагу на основні моменти: інформування про культурний простір світові, участь дипломатичних представників у відповідних форумах, самітах. Не варто забувати і про переваги віртуальних посольств, які допомагають людям. Розгалужена система віртуальної дипломатії дає підставу говорити про трансформаційні процеси, адже механізми сприяють зовнішньополітичній комунікації. Відбувся безповоротній перехід суспільства та влади до використання інтернет-платформ, соцмереж та інших цифрових сервісів. Ключові слова: віртуальна дипломатія, інформаційно-комунікаційні технології, цифровізація, е-дипломатія, веб-сайти, віртуальні консульства, соціальні мережі, твіттер-дипломатія. Перелік використаних літературних джерел: 1. Бєлоусова Н.Б., Боклан О.В. (2010). Віртуальна дипломатія як знаряддя формування позитивного іміджу держави. Актуальні проблеми міжнародних відносин, pp. 139-143 2. Вербицька В. В. (2016). Віртуальна дипломатія: аналіз структури цільових аудиторій. Грані, № 4. pp. 143-148. 3. Нечет О. С. (2013) Розвиток віртуальної дипломатії в Україні. Інформаційне забезпечення транскордонного співробітництва України. СНУ імені Лесі Українки, pp. 82-85. 4. Руднєва В.Ю. (2013) Віртуальна дипломатія трансформація процесу формування іміджу держави з використанням соціальних мереж. Науковий вісник Академії муніципального управління, pp. 328-337. 5. Pitko O. (2013) Philosophical foundation of a virtual community of network advertising. Moral potential of the society. San Francisco, pp. 12-19.