«Спільна енергетична політика ЄС: формування та імплементація»
Автор: Коваль Діана Ярославівна
Кваліфікаційний рівень: магістр
Спеціальність: Міжнародні відносини
Інститут: Інститут гуманітарних та соціальних наук
Форма навчання: денна
Навчальний рік: 2021-2022 н.р.
Мова захисту: англійська
Анотація: Важливим чинником суспільно-політичного та економічного розвитку держав є ефективна енергетична політика, яка зумовлює глобальну першість та впливовість держав-членів ЄС на міжнародній арені. Спільна енергетична політика Європейського Союзу визначає стабільність функціонування регіонального об’єднання та є фундаментальною складовою управління та розв’язання соціальних та екологічних проблем регіону. Відтак, Спільна європейська енергетична політика, її формування та ефективна імплементація є актуальним, суспільно-значущим питанням для європейського регіону, адже нерозривно пов’язана з актуальними глобальними проблемами зміни клімату, забезпечення належного рівня енергопостачання, загрозами та викликами енергетичній безпеці. Виникнення глобальних енергетичних проблем стає дедалі нагальною проблемою для держав-членів ЄС, та всього міжнародного співтовариства, зокрема йдеться про недостатню енергоефективність та диверсифікацію енергетичних ресурсів, кліматичні та екологічні проблеми, потреби модернізації секторального енергетичного обладнання. Відповідно, дослідження проблематики Спільної енергетичної політики Європейського Союзу постійно перебувало у розвитку та обговоренні у провідних наукових колах, безпосередньо щодо вдосконалення засобів її імплементації державами-членами ЄС. Результати дослідження показали, що формування та імплементація Спільної енергетичної політики ЄС безпосередньо впливає на світовий паливно-енергетичний комплекс. Окрім цього, форми здійснення та нормативно-правове забезпечення енергетичної політики ЄС потребують постійного вдосконалення через динамічні політичні, економічні та соціальні зміни, що зумовлює активізацію держав-членів ЄС для пошуку шляхів та альтернативних методів протидії негативним екологічним та економічним наслідкам, вивчення та впровадження форм енергетичного співробітництва ЄС з метою об’єднання та узгодження спільних інтересів. Результати дослідження є особливо важливими у контексті наміру України використати досвід ЄС для формування власної ефективної енергетичної політики і процесу модернізації енергетичного сектора на новій нормативній та інституційній базі, використовуючи сучасні технології задля забезпечення надання безпечних енергетичних послуг. Об’єкт дослідження ? Спільна енергетична політика ЄС. Предмет дослідження ? особливості формування Спільної енергетичної політики ЄС, основні механізми, форми та напрямки імплементації Спільної енергетичної політики державами-членами Європейського Союзу. Мета дослідження: комплексно дослідити сутність та особливості формування Спільної енергетичної політики ЄС та проаналізувати форми її імплементації. У магістерській кваліфікаційній роботі опрацьовано монографії, наукові статті, нормативно-правові документи, звіти органів та енергетичних агентств ЄС щодо стану реалізації Спільної енергетичної політики Європейського Союзу. Як наслідок, було визначено, що це питання широко досліджується як зарубіжними, так і вітчизняними дослідниками, зокрема такими як Л. Кобилянська, С. Ішков, Р. Курбанов, В. Лір, Дж. Тосун, Х. Дітер та ін. В свою чергу, встановлено, те що у науковому дискурсі, дослідження здебільшого зосереджені на положеннях конкретних нормативно-правових актів в енергетичній сфері ЄС, та окремих сегментах енергетичної політики, а саме забезпеченні енергоефективності, енергетичної безпеки, екологічної стійкості, тощо. Однак, питання та проблеми впровадження належним чином реалізованого колективного підходу держав-членів ЄС до питань імплементації енергетичної політики потребують подальшого вивчення. Досліджено ключові передумови та етапи формування Спільної енергетичної політики ЄС. Встановлено, що виникнення спільних енергетичних проблем та необхідність реформування енергетичного сектору зумовило формування Спільної енергетичної політики держав-членів ЄС. Здійснено комплексний аналіз нормативно-правового та інституційного забезпечення імплементації енергетичної політики ЄС. Охарактеризовано основні форми та механізми імплементації Спільної енергетичної політики та напрямки міжнародної енергетичної співпраці ЄС. Зокрема, визначено, що до таких форм належить прийняття національних планів держав-членів ЄС щодо кліматичної нейтральності, Механізму справедливого переходу, програм фінансування реформ держав-членів ЄС, запровадження системи торгівлі викидами ЄС, діяльність європейських координаційних груп, створення форуму для регулярних дискусій, гармонізація національних правил торгівлі енергією, реалізація спільних енергетичних проектів, впровадження дослідницьких ініціатив та інновацій. Визначено основні проблеми, загрози та виклики функціонування Спільної енергетичної політики ЄС, зокрема, йдеться про проблеми енергопостачання, залежність ЄС від імпорту енергоносіїв, а саме від Росії, відсутність консенсусу між європейськими державами щодо інтегрування газового ринку ЄС, неоднозначність щодо запуску газопроводу «Північний потік-2», фінансово-економічні та технологічні протиріччя, виникнення сучасної енергетичної кризи в Європі, загрозу подальших змін клімату, посилення негативного впливу пандемії, здійснення кібератак на енергетичну інфраструктуру, що викликає проблеми енергетичного постачання. Рекомендовано зосередитись на покращенні енергетичної інфраструктури країн Центральної та Східної Європи, покращенні доступу та технічних можливостей використання альтернативних джерел енергії та вдосконаленні нормативно-правових гарантій, намагаючись обмежити політичні маніпуляції російською стороною у випадку запуску «Північного потоку-2», збільшити фінансування енергетичних секторів окремих держав з метою подальшого вдосконалення енергетичних потужностей. Ключові слова: Спільна енергетична політика ЄС, енергоефективність, енергетична безпека, імплементація, енергетичних ринок, формування, енергетичні проблеми. Перелік використаних літературних джерел. 1. Кобилянська, Л. (2014). Особливості формування спільної енергетичної політики країн Європейського Союзу. Науковий вісник Миколаївського національного університету імені В.О. Сухомлинського, 1, 16-21. 2. Курбанов, Р. А. (2015). Энергетическое право и Энергетическая политика Европейского Союза. Москва: Юнити-Дана. 3. Ішков, С. (2012). Особливості сучасного етапу еволюції та основні напрями енергетичної політики Європейського Союзу. Науковий вісник Полтавського університету економіки і торгівлі, 2(53), 207-210. 4. European energy security: Challenges in diversifying and decarbonising European energy security: Challenges in diversifying and decarbonising (2017) Available from: https://doc-research.org/2017/11/european-energy-security-challenges-diversifying-and-decarbonising. 5. Tosun, J., Biesenbender, S., Schulze, K. (2015). Energy Policy Making in the EU. London: Springer-Verlag.