«Вплив пандемії COVID-19 на цілісність ЄС»
Автор: Тріфонова Юліана-Марія Ігорівна
Кваліфікаційний рівень: магістр
Спеціальність: Міжнародні відносини
Інститут: Інститут гуманітарних та соціальних наук
Форма навчання: денна
Навчальний рік: 2021-2022 н.р.
Мова захисту: англійська
Анотація: У 2020 році коронавірусна пандемія стала серйозним викликом для всієї системи міжнародних відносин. Незважаючи на те, що світ неодноразово зіштовхувався із подібного роду загрозами, до такого стрімкого поширення нового смертоносного вірусу ніхто готовим не був. Європейський Союз, як один із найважливіших акторів на міжнародній арені, не став виключенням. COVID-19 виявився каталізатором дезінтеграційних процесів всередині Союзу і вказав на давно існуючі проблеми Організації. Особливо проблематичними у цьому контексті є питання цілісності Союзу та міцності його інституцій. Об’єкт дослідження – функціонування ЄС в умовах пандемії. Предмет дослідження – особливості цілісності Євросоюзу під впливом COVID-19. Мета роботи полягає у з’ясуванні впливу коронавірусу на дезінтеграційні процеси у Європейському Союзі. У магістерськіи? кваліфікаціи?ніи? роботі досліджується проблема впливу COVID-19 на цілісність Європейського Союзу, а, головно, відсутності єдиного бачення щодо контролю над безпрецедентною ситуацією. Було виявлено, що головними причинами такої неузгодженості були: брак солідарності та відсутніть узгодженості у прийнятті рішень на перших етапах пандемії; непідготовленість систем охорони здоров’я; автономізація національних підходів, посилення антисистемних праворадикальних політичних сил, що використовували ситуацію із COVID-19 у власних цілях; дезінтеграційні кампанії інших сильних гравців міжнародної арени [4]. Увагу акцентовано на так званому «кризовому менеджменті» європейських інституцій, взаємодії держав-членів з інституціями ЄС у боротьбі з COVID-19. Встановлено, що загальноєвропейська стратегія протидії COVID-19 сформованої уже на момент розпалу характеризувалась такими ключовими аспектами: налагодження системи державної допомоги; готовність Єврокомісії співпрацювати з усіма державами-учасницями; створення відкритих механізмів політики для того, щоб покращувати ефективність основних підходів використання засобів медичного захисту та ліків; збереження солідарності на Єдиному ринку; мінімізація наслідків для трудової зайнятості; мобілізація бюджету ЄС [3]. Висвітлено ключові проєкти офіційного Брюсселю, як-от: «Corona Response» та «Фонд солідарності», основний акцент яких - пом’якшення наслідків коронавірусної інфекції. З’ясовано також згубний вплив новітніх загроз для цілісності ЄС в умовах COVID-19 з-поміж яких, це, інфодемія пропаганди та дезінформації з боку РФ і КНР. Адже разом із поширенням невідомого досі вірусу, зросла проблема розповсюдження іншої загрози – так званої «інфодемії». Мається на увазі розгортання інформаційної пропаганди, що зумовлене великою кількістю недостовірного контенту, що транслюється через ЗМІ та соціальні мережі, які здатні впливати на рішення політиків та настрої суспільства. Такий хід подій виявився вигідним не лише для євроскептиків, а й для конкуруючих міжнародних акторів як РФ та КНР, що у свою чергу змогли розгорнути масштабну інформаційно-пропагандистську кампанію з дискредитації ідеї європейської єдності. КНР таким чином намагається виправити свій невигідний образ держави походження нового вірусу та довести неефективність демократії протистояти подібним загрози. РФ, у свою чергу, прагне дестабілізувати внутрішню ситуацію в ЄС, цим самим посилити свої позиції в регіоні [2]. У роботі виокремлено рекомендації для покращення ефективності політики ЄС у відповідь на пандемію. Основні з них передбачають: відведення більшої уваги захисту демократії в ЄС, а також за його межами; активізація співпраці у в галузі зміни клімату; узгодження торгової політики ЄМ з цілями політики в галузі клімату та розвитку; посилення ролі ЄС у сфері суспільної охорони здоров’я; ширша і глибша дискусія в ЄС про соціальні аспекти ринкової економіки і капіталізму [1]. Потенційними сценаріями функціонування Європейського Союзу у рамках коронавірусної пандемії є: позитивний із успішним подоланням кризи та зі збереженням теперішньої складу та структури ЄС, негативний – зі збереженням ЄС лише як формальної інституції та імовірний із поступовим виходом із кризи, проте із не вирішеними проблемами європейської єдності. Ключові слова – коронавірус, Європейський Союз, пандемія, вплив, цілісність, дезінтеграція. Перелік використаних літературних джерел. Bongardt, A., and Torres, F. (2020). Lessons From the Coronavirus Crisis for European Integration. Intereconomics. Available from: https://www.intereconomics.eu/contents/year/2020/number/3/article/lessons-from-the-coronavirus-crisis-for-european-integration.html European Democracy Action Plan (2020). European Commission. Available from: https://ec.europa.eu/info/strategy/priorities-2019-2024/new-push-european-democracy/european-democracy-action-plan_en European Stability Mechanism (ESM) (2020). European Commission. Available from: https://ec.europa.eu/info/business-economy-euro/economic-and-fiscal-policy-coordination/financial-assistance-eu/funding-mechanisms-and-facilities/european-stability-mechanism-esm_en Fiott, D. (2021). European Sovereignty. European Union Institute for Security Studies. Available from: https://www.iss.europa.eu/content/european-sovereignty