«Еволюція міграційної політики Королівства Іспанія (1986-2021 рр.)»
Автор: Жапнов Кирило Владиславович
Кваліфікаційний рівень: магістр
Спеціальність: Міжнародні відносини
Інститут: Інститут гуманітарних та соціальних наук
Форма навчання: денна
Навчальний рік: 2021-2022 н.р.
Мова захисту: англійська
Анотація: Мільйони людей опиняються в ситуації бідності та вразливості разом із відсутністю очікувань та можливості сталого існування. Проблема міграції спіткає мігранта до знаходження кращих умов життя для себе та своєї родини, а країну що приймає то готовності реалізовувати міграційну політику у контексті співпраці ззовні з сусідніми урядами, неурядовими організаціями, підписувати двосторонні та багатосторонні угоди у безпековій, військовій та гуманітарних сферах з країнами з яких надходить хвиля іммігрантів; змінювати нормативно-правову базу, що дозволяє інтегрувати велику кількість мігрантів, без соціальних конфліктів чи появою ксенофобських рухів зі збоку населення країни що приймає. У випадку Іспанії, потік мігрантів мав свої позитивні сторони, такі як, легалізація правового становища мігрантів та відсутність іммігрантських анклавів, вона також мала і негативні сторони, такі як збільшення безробіття у південних регіонах країни. Іспанія це місце призначення та транзиту для нелегалізованої міграції до Європи, яка відіграє стратегічну роль, маючи географічне розташування на південно-західному європейському кордоні, а її політику щодо міграції та прикордонного контролю підтримали Європейський Союз і була наведена як приклад для наслідування іншим державам-членам. Уряд Королівства Іспанії використовував загальні методи добровільного повернення мігрантів, що не призвели до бажаних результатів. Проте, сьогоднішній уряд прем’єр-міністра Педро Санчеса, впроваджує жорстку політику щодо мігрантів, та посилює безпеку кордонів, оснастивши цивільну гвардію інтегрованою системою зовнішнього спостереження для контролю морських кордонів, національну поліцію – системою «Smart Borders» для контролю людей у ??пунктах пропуску, та використовує схвалену державами ЄС систему в’їзду-виїзду для електронної реєстрації. Відповідні дії уряду надають можливості забезпечити низький рівень криміналізації у регіоні, та зменшити смертність у прикордонних водах. Об’єктом дослідження є міграційна політика Королівства Іспанії у різні історичні періоди існування держави починаючи з другої половини XX століття до сьогодення. Предмет дослідження є детальна хронологізація міграційної політики у період всесвітньої економічної та європейської міграційних криз враховуючи зміни у правовій базі держави та багатовекторності зовнішньої політики Іспанії. Мета дослідження є дослідити систематичні дії та диверсифікацію міграційної політики у різні десятиліття суверенної держави при появі нових викликів та проблем як для країни що приймає, так і для мігрантів. У даній магістерській роботі проаналізовано характер міграційних процесів в Іспанії на різних етапах розвитку держави, описано діяльність уряду у посиленні політичної та інституційної присутності у західній Африці. Завдяки підписанню угод у сфері безпеки та дипломатичним візитам, відкриттю нових посольств та офісів технічної допомоги, розміщенню дипломатичного та спеціалізованого персоналу, сприянню боротьбі з бідністю та фінансування африканських урядів, дозволило зменшити міграційний потік до європейської країни у різні етапи розквіту. Нормативно-правова база Іспанії була націлена на появу нерегулярної міграції, це стало пріоритетом у реформах про надання притулку. Наприклад, остання обмежує права мігрантів на доступ до захисту в місцях ув’язнення, і надає підстави відмовляти органам у затверджених заяв. З усім тим, Іспанія орієнтована на попит та систему для прийняття мігрантів з низькою та середньою кваліфікацією. Ця політика отримує широку підтримку зі сторони роботодавців, профспілок, регіональних органів влади та громадськості. Під час карантину, Іспанські сили безпеки активізували кількість рейдів, примусових переміщень і депортацій. Іспанський та марокканський уряди відновили дію двосторонньої угоди, яка дозволяє екстрено повертати мігрантів на територію Марокко та країн Африки, звідки надходять нові потоки. В результаті люди вдаються до нових маршрутів, які довші, складніші, дорожчі та небезпечніші. Прогнозовано подальший розвиток міграційної політики Іспанії на основі проведеного дослідження. Розглянуто ймовірність нової міграційної політики, яка сприяє масовому поширенню явища міграції на всіх рівнях - у політиці, університетах, державних органах, засобах масової інформації - що відходить від будь-якої криміналізації та пропагує інклюзивне громадянство, засноване на міжкультурному середовищі. Ключові слова: міграційна політика, міграція, безпека кордонів, прикордонний контроль, гуманітарна допомога, фінансова підтримка, стримування мігрантів, надання притулку, біженці. Перелік використаний літературних джерел 1. Малиновська, О. (2018). Міграційна політика: глобальний контекст та українські реалії. Київ: Національний інститут стратегічних досліджень. 2. The Underlying Causes of Morocco-Spain Maritime Dispute off the Atlantic Coast (2020). Available from: https://bit.ly/3DRoIcP 3. Hernandez, B., Lebret, Р. (2012). La cooperacion europea en materia de inmigracion: el caso de Espana y la comunidad latinoamericana. Madrid : Revista de Estudios Sociales. 4. Inmigracion y politicas migratorias en Espana (2021). Available from: https://documentos.fedea.net/pubs/eee/eee2021-10.pdf 5. Inmigracion, ?problema u oportunidad: claves para una nueva politica migratoria (2020). Available from: https://bit.ly/3pOxWS0