«Російський чинник у політиці держав Західних Балкан»
Автор: Оленюк Ольга Миколаївна
Кваліфікаційний рівень: магістр
Спеціальність: Міжнародні відносини
Інститут: Інститут гуманітарних та соціальних наук
Форма навчання: заочна
Навчальний рік: 2021-2022 н.р.
Мова захисту: українська
Анотація: Після розпаду Югославії, наприкінці ХХ століття, в умовах стрімких змін глобального контексту світової політики Балканський регіон знов опинився на вістрі конфлікту інтересів світових центрів сили, до числа яких увійшли не тільки держави, а й транснаціональні структури [1]. Відновлення інтересу провідних держав та організацій до Західних Балкан, зумовлене усвідомленням викликів дестабілізації, новими потоками біженців та радикалізацією донині світських політичних режимів в регіоні. Основними чинниками які будуть впливати на ситуацію в регіоні є: конфронтація Росії та Заходу, перегляд відносин між Америкою та Європою, посилення конкуренції між США та Китаєм, загострення міграційної кризи [5]. Нинішня політика Росії щодо Балкан має міцні історичні, культурні та релігійні підвалини [4]. Зараз Балкани є постійно важливим напрямком у геостратегічній політиці Росії, оскільки вона може представляти свою позицію в кризових ситуаціях і виступати в ролі арбітра, зокрема, встановлюючи свій патронат над Сербією [3]. Найбільш сприятливим для російського дестабілізаційного впливу є православно-слов’янські суспільства західнобалканських держав зі слабкими демократичними інституціями та високим рівнем корупції. В найближчому майбутньому головні зусилля агентів впливу Кремля будуть зосереджені на створені кризових ситуацій в Боснії і Герцеговині з метою прийняття в Республіці Сербській рішення про вихід зі складу БіГ на провокації конфлікту між косовськими албанцями та сербами в Сербії та між албанцями і македонцями в Македонії. Приєднання Чорногорії та Македонії до НАТО суттєво знизило вплив російської дестабілізації для країн, але ризики все ще залишаються [2]. Об’єкт дослідження – регіон Західних Балкан у системі сучасних міжнародних взаємодій. Предмет дослідження – методи та засоби впливу Росії на країни регіону. Мета роботи – дослідження методів та засобів впливу Російської Федерації у політичній, військовій, медіа, економічній та соціокультурній сферах і шляхів та засобів їх реалізації на Західнобалканському просторі. У магістерській кваліфікаційній роботі охарактеризовано джерельну базу та стан наукового вивчення досліджуваної теми, а саме було визначено, що дана проблематика активно аналізується сучасними українськими та зарубіжними науковцями, зокрема, Гуськова О., Романенко С., Калоева О., Снігир О., Лапшин О. та ін. Основна увага науковців акцентується на питаннях югославскої кризи, зокрема процес розпаду Югославії, утворення нових держав та їх інтеграції на міжнародній арені, геополітичне місце баланського регіону в інтересах провідних гравців, зорема Росії, США, ЄС, НАТО та інші. Емпіричну базу дослідження складають офіційні документи, конституції досліджуваних країн, міжнародні угоди, концепції зовнішньої політики держав. Доведено що основними причинами та предумовами розпаду Югославії стали: розпад єдиного економічного простору; крах ідеї югославізму; криза олітичної системи; ускладненя міжнаціональних суперечностей. Висвітлено процес европейської та євроатлантичної ітеграції держав Західних Балкан та визначено, що курс на «єропеїзацію» охопив усі країни колишньої Юголсавії, окрім Сербії, більшість держав сьогодні є членами відповідних оранізацій або мають статус кандидата. Проаналізовано методи та засоби впливу РФ в регіоні, зокрема інструменти та засоби російської політики в регіоні включають в себе проросійську та антизахідну пропаганду, агітацію та підкуп балканських політиків, організацію та підготовку провокацій, замахів на політиків, організацію державних переворотів. Визначено що основними геополітиними інтересами РФ в регіоні є: недопущення дипломатичної ізоляції Росії в Белграді та Сараєво; перешкоджання Заходу втручатися у внутрішню політику балканських держав, особливо слов’янських; боротьба за те, щоб долю балканських держав вирішував ООН, а не НАТО. Ключові слова – Косовська криза, російський чинник, європейська таєвроатлантична інтеграція, югославська криза, держави Західних Бакан, деструктивний вплив. Перелік використаних літературних джерел. Гуськова, Е. (2001). История югославского кризиса (1990-2000). Русское право, 720. Снігир, О. (2018). Вплив РФ на Західні Балкани. Національний інститут стратегічних досліджень. Режим доступу: http://www.niss.gov.ua/content/articles/files/balkans-ae492.pdf. Bechev, D. (2019). Russia’s strategic interests and tools of influence in the Western Balkans. NATO stratcom COE. Jagiello, B. (2021). The Balkan Kettle: Russia’s policy towards the Balkans. Security Defence, 35. Jankovic, S. (2021). Geopolitics of the Balkans: 2019-2021. The Review of International Affairs, 72, 1182, 5-26.