«Особливості відносин Сербії та Хорватії на сучасному етапі»

Автор: Хомин Юлія Володимирівна
Кваліфікаційний рівень: магістр
Спеціальність: Міжнародні відносини
Інститут: Інститут гуманітарних та соціальних наук
Форма навчання: заочна
Навчальний рік: 2021-2022 н.р.
Мова захисту: українська
Анотація: Сербія та Хорватія – слов’янські держави, яких поєднують складні та суперечливі відносини. Дві країни мають схожі політичні історичні та економічні передумови та володіли схожими стартовими ресурсами після розпаду Югославії. Криваві події 1990-х років значно вплинули на них, на європейську політику в цілому та на місце досліджуваних держав на міжнародній арені. Зовнішня політика цих держав постійно ґрунтувалася на балансуванні між кількома центрами сили та боротьбою за самостійність та право вести власний політичний курс. Країни також змушені були пройти значні трансформації в усіх сферах суспільного життя. Результати дослідження відносин та зовнішньополітичних курсів Сербії та Хорватії показали особливості та закономірності розвитку стратегій, перебіг основних зовнішньополітичних ситуацій, розвиток відносин між державами та з ключовими партнерами, можливі наслідки, результати та вплив вищезгаданих подій на міжнародну систему. У прикладному сенсі, маючи перед собою різні сценарії ведення зовнішньої політики громадяни і навіть лідери певних держав можуть взяти за зразок певні засоби та плани дій, щоб змінити у своїй країні та суспільстві те, що гальмує її успішність та розвиток. З іншого боку, конфліктні події в даних державах можуть стати уроком для держав, котрі роблять акцент на жорстку силу. Так, наприклад, успішна євроатлантична інтеграція Хорватії є хорошим прикладом для багатьох посткомуністичних держав, а якщо врахувати фактор війни та дуже складні економічні передумови, то ситуація стає ще більш зрозумілою для України. Водночас доволі суперечлива та неоднозначна зовнішня політика Сербії може бути яскравим показником того, що чіткі стратегічні цілі для держави і бажання йти на компроміс, а не розглядати єдину точку зору – життєво необхідна запорука успішного зовнішньополітичного курсу. Об’єктом дослідження є відносини та зовнішня політика Сербії та Хорватії на сучасному етапі. Предметом дослідження є особливості співпраці та аспекти сучасних зовнішньополітичних курсів Сербії та Хорватії, зовнішньополітичні трансформації та процеси. Мета дослідження – проаналізувати особливості співпраці та здійснення зовнішньої політики Сербії та Хорватії.Уданій роботі магістерській кваліфікаційній роботі опрацьовано численні джерела. Це нормативно-правові акти держав, стратегічні документи, монографії, статті тощо. Велику увагу питанням дослідження приділяли саме науковці з балканських країн. Досліджено передумови формування зовнішньої політики, фактори впливу. Було з’ясовано, що зовнішньополітичні курси даних держав формувалися в дуже складних умовах, а Сербія і досі не сформувала чіткої стратегії. Також було зроблено висновок, що факторами впливу слугували югославські війни, вплив ЄС, вплив НАТО, вплив РФ та численні внутрішні проблеми. Проаналізовано співпрацю між державами на сучасному етапі, співпрацю з державами-сусідами, міжнародними організаціями та ключовими партнерами на міжнародній арені. Під час дослідження було з’ясовано, що стосунки Сербії з сусідніми державами є доволі складними, а у Хорватії вони доволі рівні. Також було проаналізовано проблематику стосунків з євроатлантичними структурами та шлях до співпраці з ними. Досліджено основні проблематичні моменти в зовнішніх відносинах держав та перспективні фактори у подальшому проведенні зовнішньої політики. З’ясовано, що численні історичні фактори, економічні проблеми, невизначеність у зовнішньополітичних цілях негативно впливають на подальшу співпрацю та ведення зовнішньополітичних курсів держав. З іншого боку – вигідне геополітичне становище, інвестиційна привабливість, перспективи розвитку у центральноєвропейському регіоні роблять взаємовідносини та зовнішню політику держав надзвичайно перспективною та відкритою для нових можливостей. Ключові слова: зовнішня політика, міжнародні відносини, економіка, Сербія, Хорватія, євроінтеграція, стратегія, Югославія, Балкани, війна. Перелік використаних літературних джерел Бірюкова О. О. (2009) Сучасні Балкани: Внутрішньополітичні проблеми та зовнішньополітичні перспективи. Харківський національний університет ім. В.Н. Каразіна, 32 с. Кандель П. (2009) Сербия между Косово, ЕС и Россией. Мировая экономика и международные отношения, 1, 52-60. Копійка В.В. (2005) Європейський Союз: досвід розширення і Україна. Київ: Юридична думка, 488 с. Національна стратегія Србіє за притупання Србіє та Црне Горе Європейської уніі (2006). Режим доступу: http://www.parlament.gov.rs/upload/documents/seio/NAC_STRAT_UNDP_2006_gledanje.pdf. Стратегічний план Міністерства закордонних та європейських справ на 2017-2019 рр (2017). Режим доступу: http://www.mvep.hr/files/ file/2017/170524-strateski-plan-mvep-2017-2019-izmjene-i-dopune.pdf.