«Особливості та перспективи електронного врядування в державах-членах ЄС: кращі практики для України»
Автор: Балнова Христина Романівна
Кваліфікаційний рівень: магістр
Спеціальність: Міжнародні відносини
Інститут: Інститут гуманітарних та соціальних наук
Форма навчання: заочна
Навчальний рік: 2021-2022 н.р.
Мова захисту: українська
Анотація: Електронне врядування - це модернізований спосіб ведення справ в рамках всіх функцій і сфер держави. Як форма організації державного управління, е-врядування сприяє підвищенню ефективності, відкритості та прозорості діяльності органів державної влади та органів місцевого самоврядування з використанням інформаційно-телекомунікаційних технологій для формування нового типу держави, орієнтованої на задоволення потреб населення. Сучасні технології дають перспективу урядам держав-членів ЄС досягнути сталого розвитку і поліпшити благополуччя своїх громадян. Економічний потенціал держав-членів ЄС безпосередньо впливає на якість та зміст електронних послуг - від надання загальної урядової інформації, так і проведення транзакцій з державними установами онлайн. Актуалізує дослідження той факт, що Україна як країна-адресат Східного партнерства теж бере на себе відповідальність імплементовувати показові практики ЄС щодо е-врядування. Помітним є вплив кризи Covid-19 на розвиток електронного врядування. Примітно, що в умовах коронакризи е-врядування є дієвим та ефективним інструментом, який навіть в умовах карантину, допомагає втілювати в життя все заплановане урядами держав. Об’єктом дослідження є електронне врядування в державах-членах ЄС. Предметом дослідження є перспективи, виклики та загрози е-врядування в державах-членах ЄС, а також врахування кращих практик для України. Мета дослідження полягає у тому, щоб дослідити особливості та перспективи е-врядування в державах-членах ЄС та Україні. У магістерській кваліфікаційній роботі досліджено специфіку, загрози, виклики, перспективи та потенційні траєкторії розвитку е-врядування в державах-членах Євросоюзу та, зокрема, в Україні. В контексті опрацювання праць зарубіжних та вітчизняних дослідників (О. Акімов, І. Царенко, А. Серенок, М. Шантілон, Д. Мілек) дослідженно поняття «електронне врядування». Проаналізовано нормативно-правове регулювання та інституційні механізми забезпечення електронного врядування у державах-членах ЄС та встановлено, що більшість європейських країн мають ґрунтовний досвід законодавчого і проектного супроводу розвитку електронного врядування. Репрезентовано ключові стратегії та концепції розвитку інформаційного суспільства та електронного урядування в країнах Європи. Зосереджено увагу на новітніх національних проектах з розвитку електронного врядування та їх законодавче оформлення. Серед основних таких можемо виділити Єдиний міждержавний регламент визнання електронних підписів, Єдиний формат ЕЦПі і перевірка механізмів створення ЕЦП та визнання єдиного стандарту ЕЦП державами-членами Об’єднання [4]. Зроблено акцент на органах з питань забезпечення та розвитку е-врядування та питанні розбудови інституту електронного врядування. Репрезентовано моделі електронного врядування як шлях до модернізації, а також проблеми та виклики на шляху їх імплементації. З огляду на зміст електронної взаємодії між суб’єктами електронного врядування виокремлюють три основні моделі електронного врядування: континентально-європейську, англо-американську та азіатську моделі [1]. Досліджено ключові індекси рівня зростання європейського інформаційного суспільства. Методологія оцінки електронного врядування дозволяє оцінити і порівняти розвиток е-врядування в глобальному масштабі та виявити його тенденції. Наголошено на ролі інформаційної безпеки в межах е-врядування. Функція інформаційної безпеки полягає в забезпеченні державою захищеності баз даних, телекомунікаційного обладнання і мереж, а також різних видів інформації [1]. Розглянуто перспективи запровадження е-врядування в державах-членах ЄС та особливості імплементації в Україні й проаналізовано загрози й виклики впровадження е-врядування в Україні в контексті євроінтеграції. Приділено увагу концепції концепцію розвитку електронного врядування в Україні, а також потенційним траєкторіям розвитку е-врядування в державах-членах ЄС. У контексті ЄС електронний уряд міг би покращити та прискорити адміністративну ефективність, мати позитивні наслідки для транскордонної мобільності та внутрішнього ринку багатьма розглядається як спосіб досягнення цілі ЄС, щоб стати найбільш конкурентоспроможною економікою світу, що базується на знаннях. На нашу думку, запровадження електронного врядування і відповідні від цього зміни у процедурах роботи в органах публічної влади є сучасними тенденціями у значній кількості держав світу та ефективним механізмом для управління в умовах модернізованого суспільства. Ключові слова: електронне врядування, інформаційне суспільство, модернізація, індекс розвитку, Європейський Союз, інновації. Перелік використаних літературних джерел: Akimov, O.O. (2017). Suchasni tendentsii shodo vprovadzenia electronoho uriaduvania v Ukraini ta krainah ES [Current trends in the introduction of e-government in Ukraine and EU countries]. DRIDU NADU pry Presidentu Ukrainy, 5, pp. 1-3. doi: http://dridu.dp.ua/konf/konf_dridu/itis%20seminar%202017/pdf/Akimov_1.pdf. Dashyan, M.S. (2007). The law of information highways: issues of legal regulation in the field of the Internet. Moskva: Walters Clover. Pilaeva, V.M. (2012). Legal bases of e-government implementation in the countries of the European Union. In V.M. Pilaeva, (pp. 82-89). Kharkiv: V.N. Karazin Kharkiv National University Bulletin Semenchenko, A.I. (2012). E-government: Reference abstract of lectures on e-Government. OSCE Project Coordinator in Ukraine, pp. 29-79. doi: http://academy.gov.ua/infpol/pages/dop/2/files/25b2e244-abac-4811-a0e5-4e420559b51d.pdf Chukut, S.A. and Polarna, V.L. (2016) European best practices for the implementation of e-government: the experience of Denmark. National technical university of Ukraine "Igor Sikorsky Kyiv Polytechnic institute" , 24, pp. 140-145. doi: http://www.investplan.com.ua/pdf/24_2016/31.pdf