«Якість демократії в Угорщині та Республіці Польща: оцінки ЄС»
Автор: Борух Богдана Богданівна
Кваліфікаційний рівень: магістр
Спеціальність: Міжнародні відносини
Інститут: Інститут гуманітарних та соціальних наук
Форма навчання: заочна
Навчальний рік: 2021-2022 н.р.
Мова захисту: українська
Анотація: Проблема відступу від ліберально-демократичних цінностей та ідей, що є характерною для багатьох держав світу ? стає глобальною тенденцією сучасності. Найбільшою мірою проблема погіршення якості демократії простежується в колишніх державах соціалістичного блоку, які переживали в минулому період недемократичного правління, а результати режимних трансформацій кінця ХХ ст. ще не були повністю імплементовані у всі сфери життєдіяльності держави. Відтак, для більшості молодих демократій Центральної та Східної Європи характерними є стагнація демократичних процесів, а подекуди і зовсім демократичний регрес. Прояви погіршення якості демократії у таких країнах регіону, як Угорщина та Республіка Польща, стають все частішими та помітнішими. Владна політична еліта даних «молодих демократій» своїми політичними діями веде цілеспрямовану боротьбу проти ліберальної демократії. Використовуючи популістські інструменти, влада Угорщини та Польщі формує у свідомості громадянського суспільства все нові «загрози» національній державі, які несе лібералізм, що насаджується ззовні. Відповідно, такі процеси не залишаються поза увагою як міжнародного співтовариства, так і представників наукових кіл. Результати дослідження показали, що Угорщина та меншою мірою Польща, характеризуються наявністю демократичної кризи, що підсилює відцентрові тенденції в рамках ЄС, підриває єдність та змушує Союз вживати заходів для боротьби з неліберальними демократіями. Результати даного дослідження є важливими у контексті наміру України розбудовувати відносини з ЄС на принципах європейської інтеграції, а відтак, обов’язковим є аналіз тих викликів, що чинять загрозу стійкості даного інтеграційного утворення. Об’єктом дослідження є якість демократії в Угорщині та Польщі. Предметом дослідження оцінка ЄС якості демократії в Угорщині та Республіці Польща. Мета дослідження. Метою є дослідити національні особливості процесу відходу Республіки Польща та Угорщини від ліберально-демократичних стандартів ЄС та оцінку ЄС цих процесів. У даній магістерській кваліфікаційній роботі опрацьовано історіографію дослідження проблематики якості демократії у Республіці Польща та Угорщині, що включає вітчизняні та зарубіжні джерела. Як наслідок, було визначено, що це питання широко досліджується як зарубіжними, так і вітчизняними дослідниками, зокрема О. Бедратенко, Т. Каротерз, І.Крастєв, О. Григор’єв, О. Стойко та ін. Разом з тим, наголошується, що більша увага науковців акцентується на дослідженні витоків, причин та особливостей національних моделей неліберальної демократії Польщі та Угорщини, натомість питання реагувань, оцінок ЄС та прогнозів подальшого розвитку відносин цих країн з ЄС потребує подальшого вивчення. Проаналізовано динаміку режимних трансформацій у Республіці Польща та Угорщині наприкінці ХХ ст., охарактеризовано характер та перебіг демократичних перетворень у цих країнах. Найважливішим у даному контексті є мирний демократичний перехід Польщі та Угорщини, їх політичний курс на розвиток демократії та задекларований намір європейської інтеграції, що чи не найбільшою мірою сприяв демократизації цих країн. Висвітлено особливості національних моделей неліберальної демократії та виокремлено ряд причин стагнації демократичних процесів у досліджуваних країнах. Наприклад, відсутність сильної ліберальної політичної культури в країні; короткі терміни демократичних трансформацій; історичний чинник; «політика нормальності»; зростання популізму; низка викликів, як от глобальна фінансова криза 2008 р., європейська міграційна криза, тощо. Проаналізовано реагування ЄС та його інструменти впливу у відповідь на неліберальну політику Угорщини та Польщі. Доведено, що в рамках ЄС немає чіткого механізму покарання країн-порушниць принципів даного інтеграційного утворення. Визначено, що застосування економічних санкцій є найпоширенішою формою боротьби із неліберальними перетвореннями, що мають місце в досліджуваних країнах. Прогнозовано подальший розвиток відносин Угорщини та Польщі з ЄС на основі проведеного дослідження. Зокрема, розглянуто ймовірність можливого виходу цих країн із складу ЄС. Ключові слова: неліберальна демократія, національна модель неліберальної демократії, якість демократії, режимні трансформації, демократичний регрес, партія Фідес, партія «Право і справедливість». Перелік використаних літературних джерел Бедратенко, О. (2018). Відхід від лібералізму в Східній Європі не йде на користь Україні. Агора, 19-20, 44-47. Григор’єв, О. В. (2018). Демократична перспектива Угорщини: проекція на реформи В. Орбана та партії Fidesz (2010?2018). Науковий часопис Національного педагогічного університету імені М. П. Драгоманова. Серія 22. Політичні науки та методика викладання соціально-політичних дисциплін, 24, 72-77. Григор’єв, О. В. (2018). Дефекти демократії Польщі: неліберальна інституціалізація 2015?2018 років. Політикус, 5-6, 51-55. Стойко, О. М. (2006). Особливості реформування політико-владних відносин у перехідних суспільствах (на прикладі країн Вишеградської групи). Київ: Інститут держави і права ім. В. М. Корецького НАН України. Стойко, О. М. (2016). Трансформація політичних інститутів у сучасних перехідних суспільствах. Київ: Інститут держави і права ім. В. М. Корецького НАН України; Логос.