Аналіз роботи Дарницької ТЕЦ з можливістю збільшення її потужності.
Автор: Шинкарук Володимир Григорович
Кваліфікаційний рівень: магістр
Спеціальність: Теплоенергетика
Інститут: Інститут енергетики та систем керування
Форма навчання: заочна
Навчальний рік: 2021-2022 н.р.
Мова захисту: українська
Анотація: Шинкарук В. Г., Римар Т. І. (керівник). Аналіз роботи Дарницької ТЕЦ з можливістю збільшення її потужності. Магістерська кваліфікаційна робота. – Національний університет «Львівська політехніка», Львів, 2021. Розширена анотація Основними споживачами теплової енергії в Україні є житлово-комунальне господарство та населення, які споживають 60 – 65 % теплової енергії. Промисловість та інші галузі споживають приблизно 35 – 40 % теплової енергії. Зважаючи на критичне зношення наявної інфраструктури систем теплопостачання у всіх трьох її частинах: генерації, транспортуванні та у споживанні, спостерігається три підходи до вирішення проблеми. Це ліквідація систем централізованого теплопостачання та перехід на локально-індивідуальні системи; спроби реанімувати діючу систему, модернізувати та розвивати її; спроби максимально зменшити частку централізованого теплопостачання. Існуючий стан [1] системи централізованого теплопостачання здебільшого оцінюється як такий, що характеризується дефіцитом потужностей виробництва теплової енергії відносно потреб міста Києва, та прогнозується його подальше збільшення у наступні роки. Основними джерелами теплової енергії в системі централізованого теплопостачання залишаються електростанції, опалювальні котельні та утилізаційні установки, обсяг відпуску теплоти від яких у загальному обсязі облікованого статистикою споживання постійно зменшується і знаходиться в межах 67 % (у 2013 р.) та 51 % (у 2020 р.). Великі обсяги теплової енергії виробляються децентралізованими системами, частка яких становить майже 50 % від всієї відпущеної споживачам енергії [2]. На сьогоднішній день сектор централізованого теплопостачання в Україні знаходиться в критичному стані на всіх етапах виробництва, розподілу, споживання тепла для опалення приміщень і гарячого водопостачання. Виникає необхідність у децентралізації або навпаки – у посиленні централізації. Звертаючись до досвіду європейських країн, варто відзначити переваги, перш за все, централізованого теплопостачання: всі передові країни у Північній Європі, такі як Фінляндія, Швеція, Данія і Німеччина зуміли досягти високої частки сучасної та ефективної системи централізованого теплопостачання з високим рівнем гарантії постачання теплоти [3, 4]. Проблема підвищення ефективності використання паливно-енергетичних ресурсів, енергозбереження та надійності теплових мереж досліджується у роботах багатьох вчених, адже з кожним роком все більшої актуальності для України набирає розвиток енергетичної галузі. Проте низка питань цієї тематики потребує подальшого розвитку, зокрема перспективи модернізації вітчизняної централізованої системи теплопостачання та вибір організаційно-технологічних рішень, що забезпечують підвищення її експлуатаційного ресурсу. Об’єкт дослідження – теплова схема Дарницької ТЕЦ-5 Предмет дослідження – методичні підходи до вирішення задач розрахункового обґрунтування збільшення генерованої потужності енергоблоками Дарницької ТЕЦ-5 за рахунок реконструкції теплової схеми. Мета дослідження: підвищення ефективності роботи енергоблоків Дарницької ТЕЦ-5 за рахунок розширення ТЕЦ новим енергетичним устаткуванням з підвищеними техніко-економічними показниками. У роботі розглядається варіант збільшення генерованої потужності енергоблоками Дарницької ТЕЦ-5 за рахунок реконструкції теплової схеми. Реконструкція направлена на збільшення відпуску теплової і електричної енергії від існуючих енергоблоків ТЕЦ на базі турбоустановки ПТ-60-90/13 і покращення економічних показників за рахунок розширення ТЕЦ новим енергетичним устаткуванням, зокрема встановленням нової протитискової турбоустановки типу Р-25-1,45 з вихлопом на автономну існуючу бойлерну установку. Найбільш доцільним є варіант установлення в будівлі першої черги ТЕЦ нової протитискової турбоустановки типу Р-25-1,45 із вихлопом на існуючу автономну бойлерну установку. Турбіна Р-25-1,45 розрахована на максимальну витрату свіжої пари 250–280 т/год та має параметри протитиску 0,05 – 0,15 МПа. Подача робочої пари на турбіну Р-25-1,45 передбачена із колектора 0,98 – 1,57 МПа (від виробничих відборів ТГ-5, 6 та 7). У цьому випадку тиск на вихлопі турбіни Р-25-1,45 у опалювальний період відповідає тиску в відборах теплофікаційних турбін ПТ-60-90. В літній період за теплового навантаження 63 Гкал/год на гаряче водопостачання протитиск турбіни Р-25-1,45 понижується до 50 – 60 кПа, що призводить до збільшення електричної потужності та підвищення економічності роботи ТЕЦ. Робота ТЕЦ за запропонованого варіанту дасть можливість максимально використовувати парову потужність котельного устаткування, збільшити електричну та теплову потужність ТЕЦ й покращити техніко-економічні показники електростанції. Для запроектованих заходів розглянуто питання економічної ефективності реконструкції, розроблено функціональну схему автоматизації роботи турбоустановки ПТ-60-90-13. Ключові слова: централізоване теплопостачання, розширення ТЕЦ, турбоустановка ПТ-60-90/13, реконструкції теплової схеми. Перелік використаних джерел літератури: 1. Проблемы экологии и эксплуатации объектов энергетики (2020). Сборник трудов / Институт промышленной экологии. – К.: ИПЦ АЛКОН НАН Украины. – 192 с. 2. Білодід В.Д. (2015). Вироблення та споживання теплової енергії в Україні у 2005 – 2013 роках // Проблеми загальної енергетики. – Вип. 1 (40). – С. 39 – 46. 3. Зарубіжний досвід розвитку систем централізованого та автономного тепло– та електропостачання. Київ 10/2016. 4. Стратегія енергозбереження в Україні: Аналітично-довідкові матеріали. Т. 2: Механізми реалізації політики енергозбереження (2006). За ред. В.А. Жовтянського, М.М. Кулика, Б.С. Стогнія. – К.:Академ – періодик,. – 600 с.