Формування архітектури центрів надання адміністративних послуг
Автор: Федишин Вікторія Едуардівна
Кваліфікаційний рівень: магістр
Спеціальність: Архітектура будівель і споруд
Інститут: Інститут архітектури та дизайну
Форма навчання: заочна
Навчальний рік: 2021-2022 н.р.
Мова захисту: українська
Анотація: Дипломна робота на здобуття другого (магістерського) рівня вищої освіти присвячена проблемі архітектурної організації центрів надання адміністративних послуг (ЦНАП). Робота складається із вступу, трьох розділів, висновків, списку літератури та використаних джерел. У першому розділі дипломної магістерської роботи визначені поняття та терміни, що належать до даного дослідження. Подано аналіз стану дослідження, історична передумова створення нових сучасних ЦНАП. Також розкривається тема про сучасний стан та фактори для визначення моделі ЦНАП. У другому розділі розглянуто особливості формування архітектури центру надання адміністративних послуг. Виявимо вимоги, щодо зонування та приміщень ЦНАП. Проаналізовано сучасний стан Центрів надання адміністративних послуг. У третьому розділі визначено нормативні вимоги, особливості та прийоми архітектурно-планувальної організації ЦНАП. Надані рекомендації на рахунок переліку приміщень, а також дизайну інтер’єру та оздоблення приміщень ЦНАП. У дипломній магістерській роботі представлені висновки про те, що сучасний ЦНАП є складною архітектурно-містобудівною системою, яка виконує багато різноманітних функцій, окрім адміністративної. Потрібно зважати на це, проектуючи об’єкт адміністративного призначення, щоб він виступав як зручний місток між громадою та владою. Аналіз результатів показав нам велику кількість проблем у вже існуючих ЦНАП та проблеми з якими можна зіштовхнутися при його розробленні. Якщо розглядати проблему з архітектурної точки зору, то більшість існуючих ЦНАП представляють собою громістку, сіру будівлю радянських часів. Також, досить часто це навіть не окрема будівля, а просто житловий будинок з цією громадською функцією на першому поверсі. І в більшості будівель коридорно-кабінетна система. Також проблемою є те що, не враховується інклюзивна група населення. А саме: практично у всіх спорудах вхід здійснюється не з рівня землі, і при цьому відсутні зручні пандуси; також досить часто планування будівлі є виконане таким чином, що кабінети є досить малими за площами та ширина коридорів є недостатньою. На основі результатів анкетування було виявлено переваги та недоліки, які є важливими для людей і мають вплив на перспективу розвитку об’єктів. Визначено також перспективні тенденції їх формування. Впровадження запропонованих рішень підвищить їх функціональну, соціальну, екологічну ефективність, а також комфортність та виразність архітектури в цілому.