Особливості проектування архітектурного середовища для позанавчальної студентської діяльності
Автор: Матківський Святослав Олександрович
Кваліфікаційний рівень: магістр
Спеціальність: Архітектура будівель і споруд
Інститут: Інститут архітектури та дизайну
Форма навчання: денна
Навчальний рік: 2021-2022 н.р.
Мова захисту: українська
Анотація: У цій магістерській роботі вивчається процес формування позанавчального середовища та модернізації бібліотеки до громадських та структурних будівель, а на основі теоретичних знань цієї роботи розробляється архітектурне рішення на прикладі ботанічного саду на території Лісотехнічного університету міста. Аналізуючи особливості даної тематики та рельєфу, змушують архітектурні рішення формувати особливу форму. Це призводить до утворення об’єкта, форма якого включає особливий перепад висот і пов’язана з частиною місцевості. Аналізується основним чинником в українських та зарубіжних теоріях формування та розвитку позанавчального простору та визначено основні причини, що сприяють прийняттю рішень, що впливають на зовнішній вигляд та функцію будівлі. При проведенні аналізу розвитку формотворення будівель, основним чинником котрих слугують позанавчальні простори на теоріях України та закордоном, було визначено основні передумови, що сприяли цьому процесу впливати на функціонально-планувальне рішення зовнішнього вигляду будівлі. Ці передумови можна поділити на такі види: архітектура та місто; соціальна економіка; екологія; культура. Визначають успішні приклади проектів, які формують громадські будівлі та споруди. На основі основних принципів містобудівної організації розроблено деякі якісні методи будівництва для організації містобудівної забудови громадських будівель і позанавчальних середовищах, а також методи їх виконання. До цих методів належать: новизна; раціональність; охорона навколишнього середовища; доцільні заходи; координація; єдність і підпорядкованість; універсальність; складність; функціональність. У магістерській кваліфікаційній роботі проаналізовано існуючі методи аналізу складу позанавчального середовища, розроблено технологію аналізу його форми та систематизовано існуючі методи аналізу форми. Висновок ґрунтується на перспективі розвитку позанавчальних середовищ на основі функціональних та планувальних рішень, тому кожне середовище можна розглядати як частину будівельного комплексу, а не як окрему структуру. Дослідження об’єктів-територій, будівель і місць, будівельних об’єктів, які не експлуатуються або використовуються не заплановано і потребують переосмислення та модернізації. План визначає позанавчальний простір і формує об’єм, який «говорить» про призначення споруди та належить до певного стилю чи культури. Теми досліджень, зокрема характеристики та методи переосмислення архітектури та функціонального планування занедбаного середовища та будинків позанавчальної діяльності в міських структурах. Межі дослідження - Часові: Дослідженням розглянуто та вивчено позанавчальні середовища та території, що були споруджені у період XХ –XXI ст., їхній стан, функціонування й вжиток у сучасному світі. Просторові: Дослідження об’ємів та територіальних меж, що не сприяють розвитку інноваційний центрів, студентських хабів та позанавчального середовища.