Дослідження впливу конструктивних і режимних чинників на ефективність роботи гідросповільнювача автобуса.
Автор: Байдала Андрій Іванович
Кваліфікаційний рівень: магістр
Спеціальність: Автомобільний транспорт
Інститут: Інститут механічної інженерії та транспорту
Форма навчання: денна
Навчальний рік: 2021-2022 н.р.
Мова захисту: українська
Анотація: Автобуси, як найпоширеніший транспортний засіб призначені для надання послуг суб’єктам транспортного процесу. Отже, автобус зобов’язаний відповідати вимогам техніки безпеки, водій бути висококваліфікованим, (для усунення суб’єктивізму при нештатній ситуації). Що до транспортного засобу – від нього необхідна справність всіх систем, особливо гальмівної. З року в рік кількість транспорту зростає як в кількісному так і в якісному плані, проте спостерігається і ріст ДТП. На перший погляд аналізуючи ДТП може складатися враження, що першопричиною її не є технічна несправність. Дійсно, за все в цьому винне недотримання правил руху. Наїзд на особу здебільшого пояснюють великою швидкістю руху чи суб’єктивним чинником - запізніле гальмування. Подивимось з другої сторони, якби тиск у приводі гальм був би значним, а власне механізми якісно відрегульовані, ДТП не було б. Отже скрупульозний аналіз власне всіх причин ДТП дозволить констатувати - фактична їх значна кількість викликана технічними несправностями. За статистикою, основними, а значить найнебезпечнішими з них, є зокрема несправності систем: гальмівної (до 50%), освітлення та сигналізації (16%) кермового керування (14%). З метою зменшення впливу гальмівної системи її привод зобов’язаний мати як мінімум два незалежних контури, причому незалежних. На випадок виходу із ладу одного із них другий контур забезпечить гальмування транспортного засобу. Для автобусів масою понад 5 т необхідні гідравлічні приводи, проте оснащені підсилювачами для полегшення керування гальмами. Підсилення може бути вакуумним, пневматичним і гідравлічним. На даний час потужність двигунів постійно підвищується, повна маса зростає і зростає завантаженість на гальма, їм приходиться працювати на межі. З метою забезпечити безаварійність роботи застосовують допоміжні гальма, завдяки яким гальмування проходить практично без зношення тертьових пар, а це, в свою чергу, дозволить реалізувати повну їх потужність навіть на затяжних спусках. Сповільнювачі ідеально відповідають висунутим вимогам завдяки довговічності і зручності. Завдяки високій гальмівній потужності у поєднанні з невеликою масою сповільнювач дозволяє за короткий час ефективно розсіяти значну кількість теплової енергії. В роботі проведені дослідження стосовно вибору типу сповільнювача, місця розташування його в приводі автобуса та проведена оцінка впливу деяких геометричних параметрів ефективність роботи в складі приводу. Об’єкт дослідження – допоміжні гальмівні механізми автобусів. Предмет дослідження – експлуатаційні властивості гідродинамічного сповільнювача. Мета дослідження - оцінити вплив місця розташування та геометрії робочих елементів сповільнювача на його ефективність. Ключові слова: автобус, гідродинамічна передача, сповільнювач, гальмівний момент.. Список використаної літератури: 1. Крайник Л. В. Аналіз тенденцій розвитку пасажирських автобусних перевезень України та країн СНД / Л. В. Крайник, Д. П. Рубан, Г. Я. Рубан // Матеріали 2-ї Всеукраїнської науково-практичної конференції: Автобусобудування та пасажирські перевезення в Україні: тези доповідей. – Львів, 2016. – С.105–108. 2. Рубан Д. П. Тенденції розвитку автобусобудування України / Д. П. Рубан // Вісті Автомобільно-дорожнього інституту : наук.-виробн. зб. / АДІ ДонНТУ. – Горлівка, 2008. – № 1(6). – С. 144–149.