Безпека процесів регенерації відпрацьованих олив
Автор: Корчак Богдан Орестович
Кваліфікаційний рівень: магістр
Спеціальність: Промислова безпека і охорона праці
Інститут: Інститут сталого розвитку ім. В. Чорновола
Форма навчання: заочна
Навчальний рік: 2021-2022 н.р.
Мова захисту: англійська
Анотація: Магістерську кваліфікаційну роботу присвяченo актуальній тематиці безпеці в процесах регенерації відпрацьованих олив. Відпрацьована моторні оливи (ВМО) – токсичні, характеризуються невисоким ступенем біорозкладу (10-30 %). У них ідентифіковано понад 140 видів канцерогенних поліциклічних вуглеводнів (КПВ). Варто зазначити, що кількість цих сполук у ВМО зростає прямо пропорційно до збільшення тривалості її експлуатації. В легкових інжекторних автомобiлях середнє зростання кількості КПВ з 4-7 кільцями становить 26,8 мг/кг на 1000 км пробігу, а через 10-15 тис. км пробігу у відпрацьованій оливі накопичується від 270 до 400 мг/кг КПВ, внаслідок згоряння та потрапляння в оливу моторного палива. Саме тому ВО рішеннями міжнародного товариства віднесені до категорії небезпечних відходів, а за класом токсичності – до 4-го класу. В Україні та світі діють рішення Стокгольмської та Базельської конвенції, згідно з якими повинен здійснюватись контроль утворення та утилізації ВО. Вони накладають на держави-учасниці зобов’язання із мінімізації виробництва небезпечних відходів, забезпечення новітніх установок по утилізації, а також забезпеченню екологічно безпечного управління відходами, в яких знаходяться небезпечні канцерогенні речовини. Оскільки переважну більшість мастильних матеріалів в Україну імпортується, актуальним є збір і вторинна переробка відпрацьованих мастильних матеріалів. В Україні щорічно утворюються чималі обсяги ВМО, поводження з якими є однією із найгостріших екологічних проблем сьогодення, внаслідок недостатньо розвиненої системи збору та майже не розвинутих потужностей з їх регенерації. В Україні близько 75 % обсягу ВО утилізується некваліфіковано або скидається у довкілля, внаслідок відсутності потужностей з використанням сучасних технологій регенерації ВО. Натомість, як у розвинутих країнах світу регенерація ВО досягає 70 %, що дозволяє повернути їх у вторинний товарообіг Метою даної магістерської роботи є аналіз безпеки праці в процесах регенерації відпрацьованих олив та розроблення рекомендацій щодо їх покращення. В резьтаті роботи проведено аналіз технологій та запропоновано наступне: ? принципову технологічну схему та параметри керування процесом; ? аналіз виробничих ризиків; ? рекомендації з безпеки праці для технічного персоналу; ? розраховано економічну ефективність роботи установки Ключові слова: олива, регенерація олив, старіння олив, безпека праці, регенераторник. Літературні джерела. 1. Окоча А.І. Моторні оливи вітчизняні та імпортні (класифікація, позначення, взаємозамінність, рекомендації) / Окоча А.І. // Аграрна техніка та обладнання. – 2009. – № 1(6). – С. 54-59. 2. Іщук Ю. Мастильні матеріали: класифікація та термінологія / Іщук Ю., Гінзбург М., Кобилянський Є., Коваленко С., Ярмолюк Б. // Катализ и нефтехимия. – 2005. – №13. – С.9-19. 3. Катрушов О.В. Патогенна дія відпрацьованих моторних масел: недооцінена небезпека / Катрушов О.В., Костенко В.О., Батухіна І.В., Соловйова Н.В. Філатова В.Л. / Вісник Української медичної стоматологічної академії. – Т. 9. – Випуск 3. – 2009. – С. 188-193.