Дослідження організації робіт при проведенні земельних торгів
Автор: Собчук Марина Дмитрівна
Кваліфікаційний рівень: магістр
Спеціальність: Землеустрій та кадастр
Інститут: Інститут геодезії
Форма навчання: денна
Навчальний рік: 2020-2021 н.р.
Мова захисту: українська
Анотація: Розширена анотація Земельні торги (аукціони) — спосіб продажу землі, при якому покупцем стає особа, яка запропонувала найвищу ціну. Земельні ділянки державної і комунальної власності підлягають продажу на конкурентних засадах (земельних торгах). Впровадження конкурентних способів продажу земельної ділянки або прав на них (оренда, суперфіцію, емфітевзису) має безперечні переваги для територіальної громади, оскільки успішно проведені земельні торги є ефективним засобом істотного збільшення надходжень до місцевих бюджетів [2]. В даному досліджені проаналізовано нормативно-правові і законодавчі акти, які регулюють розроблення проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки по передачі в оренду на конкурентних засадах (земельних торгах) для підготовки лоту до проведення земельних торгів. Об’єкт дослідження - земельна ділянка, яка передається в оренду на конкурентних засадах (земельних торгах) для підготовки лоту до проведення земельних торгів. Предмет дослідження – розроблення проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для розміщення та експлуатації будівель і споруд додаткових транспортних послуг та допоміжних операцій для автостоянки та розміщення тимчасових об’єктів торгового та іншого громадського призначення. Методи дослідження. Під час проведення досліджень використано статистичні матеріали по землях транспорту, технології проведення кадастрових робіт. Результати досліджень. Відповідно до Глави 13 Земельного кодексу України до категорії земель промисловості, транспорту, зв’язку, енергетики, оборони та іншого призначення віднесено земельні ділянки, надані в установленому порядку підприємствам, установам й організаціям для здійснення відповідної діяльності. Особливості використання земель даної категорії розкриваються через їх структуру. Землі транспорту становлять землі, надані підприємствам, установам та організаціям залізничного, автомобільного транспорту і дорожнього господарства, морського, річкового, авіаційного, трубопровідного транспорту та міського електротранспорту для виконання покладених на них завдань щодо експлуатації, ремонту і розвитку об’єктів транспорту [1]. Організації, підприємства та установи транспорту зобов’язані раціонально використовувати надані їм з/д, не порушуючи при цьому інтереси інших землекористувачів (у тому числі орендарів), не допускати погіршення якості, заболочення, і забруднення земель неочищеними стоками, промисловими відходами, вживати заходи для укріплення ярів, захисту ґрунтів від ерозії, а також дотримуватись інших вимог щодо охорони земель [3]. Згідно з даними Держгеокадастру [4] всього земель в Україні, які використовуються для транспорту, станом на 01 січня 2019 р. становило 496,8 тис. га., Землі транспорту охоплюють великий спектр землекористування. Розвиток транспортного сектору України потребує суттєвих змін у землекористуванні згідно до міжнародних угод. Оперуючи доступними для дослідження джерелами інформації, таких змін не спостерігається. Однак міжнародні угоди і проєкти законодавчих актів свідчать про перспективу розвитку і значний потенціал усіх галузей транспорту України [5]. Проаналізувавши дані з 2010 по 2019 рр. спостерігається тенденція збільшення площі земель під дорогами, яка зросла з 309,4 тис. га до 321,9 тис. га і водночас зменшення земель під залізницями на 10,9 тис. га. Не суттєво зменшилась площа під аеропортами та відповідними спорудами, всього на 1,0 тис. га. З метою модернізації транспортної інфраструктури доцільним є подальші дослідження окремих галузей транспорту, що є передумовою розвитку партнерства держави та приватного бізнесу. [6] Результати проведених земельних торгів протягом досліджуваного періоду є невтішними, оскільки вони не сприяють зміцненню української економіки та не забезпечують належне функціонування ринку землі. Проаналізувавши ринок землі можна відокремити деякі причини невтішної тенденції проведення земельних торгів, а саме: 1. Недотримання вимог законодавства щодо організації та проведення земельних торгів; 2. Недостатня кількість учасників торгів; 3. Формальність проведення аукціонів; 4. Мала інформованість жителів сільської місцевості та потенційних орендарів щодо проведення аукціонів. Ключові слова: Проєкт землеустрою, землі транспорту, земельні торги, земля, оренда. Перелік використаних літературних джерел: 1. Земельний кодекс України від 25.10.2001 № 2768-III (Електрон. ресурс) / Спосіб доступу: URL: http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/2768-14. 2. Закон України «Про внесення змін до Земельного кодексу України щодо порядку проведення земельних торгів у формі аукціону» від 2013 р. №28, ст.305 (Електрон. ресурс)/Спосіб доступу: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/5077-17. 3. Закон України «Про транспорт» від 10.10.1994 р., №51, ст.446 (Електрон. ресурс) / Спосіб доступ: URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/232/94-%D0%B2%D1%80. 4. Офіційний веб-сайт Держгеокадастру України (Електрон. ресурс) / Спосіб доступ : URL: http://www.dazru.gov.ua. 5. Стецюк М. П. «Стан і перспективи використання земель транспорту в Україні» (Електрон. ресурс)/ М. П. Стецюк, Н. Ф. Іщенко // Землеустрій, кадастр і моніторинг земель. Спосіб доступу: URL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Zemleustriy_2018_1_5. 6. Taratula*** R., Stupen N. Land resources management in Ukraine under the conditions of the local government reforming // Scientific Papers. Series "Management, Economic Engineering in Agriculture and Rural Development". – 2019. – Vol. 18, iss. 4. – P. 375–381.