Організація комплексу зі збору та сортування відходів в стратегії стійкого розвитку ТОВ «ДТЕК Енерго»
Автор: Вишневецька Олена Юріївна
Кваліфікаційний рівень: магістр
Спеціальність: Бізнес-адміністрування: стратегічний розвиток та інновації
Інститут: Інститут адміністрування, державного управління та професійного розвитку
Форма навчання: заочна
Навчальний рік: 2021-2022 н.р.
Мова захисту: українська
Анотація: Вишневецька Олена Юріївна. «Організація комплексу зі збору та сортування відходів в стратегії стійкого розвитку ТОВ «ДТЕК Енерго»». Магістерська кваліфікаційна робота. – Національний університет «Львівська політехніка», Львів. 2021. Відходи – це продукти, які виникли як побічні, безкорисні або небажані в результаті виробничої та невиробничої діяльності людини та, які підлягають знищенню, переробці або похованню. Тверді побутові відходи – суміш органічних та неорганічних компонентів складного складу (чорні та кольорові метали, макулатура, текстильні компоненти, кераміка, пластмаса, рослинні відходи тощо), багато з яких, в тому числі метали, попадають в тверді побутові відходи після одного разу використання [1]. Однією з найважливіших екологічних проблем в Україні є накопичення відходів, які несуть у собі небезпеку для навколишнього середовища. Для практичного рішення питань переробки, використання та безпечного видалення багатотоннажних відходів, а також для аналітичної оцінки їх утворення, тверді відходи зручно класифікувати за ознакою їх принципового хімічного складу на чотири групи: містять переважно органічні речовини, неорганічні речовини, змішані відходи[2, с. 237]. Ситуація у сфері поводження з відходами характеризується зменшенням загального обсягу утворення відходів, але прогресуюче накопичення їх триває і доходить до критичних меж. Внаслідок діяльності численних промислових підприємств, які використовували недосконалі ресурсоємкі технології, загалом в Україні накопичилося близько 30 млрд. т промислових відходів на площі понад 160 тис. гектарів.На даний час в Україні щороку 1500 підприємствами утворюється до 1,7 млрд. т промислових відходів, а використовується в народному господарстві приблизно 5-12%, а в розвинених країнах вони використовуються на 60-80% [7]. Найбільша кількість промислових техногенних відходів сконцентрована в гірничо-видобувній промисловості. В основному найбільші об’єми даних відходів сконцентровані в Дніпропетровській, Запорізькій та Львівській областях, тобто в основних гірничопромислових регіонах України, вони представлені відвальними породами видобутку, збагачення та переробки руд чорних та кольорових металів, хімічної та нерудної сировини, шлаками і золою ГЕС, породами вуглевидобутку та вуглезбагачення, відходами металургійного виробництва, гальванічних шламів, шахтних та рудничних вод тощо[3, с. 9]. Вирішальною умовою вибору напрямків переробки того чи іншого відходу є принциповий хімічний склад відходу, його вид та конкретні потреби в той чи іншій продукції[4, с. 127]. Розробка нових технологій суттєво розширяє шлях утилізації твердих відходів виробництва та споживання. Особливо перспективна комплексна переробка і утилізація відходів різноманітної номенклатури, під якою в практиці необхідно розуміти максимально повне залучення відходів в господарчий оборот, спільну переробку різних відходів, використання одних відходів для знешкодження і ефективної переробки інших, застосування комбінованих технологій для забезпечення максимальної ефективності виробництва і комплексності використання техногенної сировини[5, с. 98]. Для правильного вибору технічної та економічної політики в системі управління муніципальними відходами необхідно об’єктивно вивчити стан проблеми твердих побутових відходів на даний період з урахуванням екологічної ситуації регіону і недоліків існуючої системи управління твердими побутовими відходами. Поетапний, технічно та науково обґрунтований перехід від полігонного захоронення до промислової переробки твердих побутових відходів шляхом розробки пілотних проектів та створення сміттєперероблюючих центрів – основна тенденція вирішення проблеми комплексної утилізації муніципальних відходів на регіональному рівні[6, с. 42]. Об’єктом дослідження виступають відносини, що виникають у процесі організації комплексу зі збору та сортування відходів в стратегії стійкого розвитку ТОВ «ДТЕК Енерго». Предметом дослідження є прикладні аспекти підвищення ефективності організації комплексу зі збору та сортування відходів в стратегії стійкого розвитку ТОВ «ДТЕК Енерго». Мета роботи полягає в обґрунтуванні особливостей організації комплексу зі збору та сортування відходів в стратегії стійкого розвитку ТОВ «ДТЕК Енерго». Результати дослідження: Визначено, що вирішальною умовою вибору напрямків переробки того чи іншого відходу є принциповий хімічний склад відходу, його вид та конкретні потреби в той чи іншій продукції. Зазначено, що у міжнародній практиці поводження з ТПВ однією з найбільш поширених є модель координаційного агента як відокремленої структури або неприбуткової організації з винятковими або частковими правами на поводження з відходами, що утворюються на певній території. Досліджено, що підприємства групи «ДТЕК» видобувають вугілля та природній газ, виробляють електроенергію на сонячних, вітрових та теплових електростанціях, здійснюють трейдингенергопродуктів на українському та зарубіжному ринках, розподіляють і постачають електроенергію споживачам, надають клієнтам послуги з раціонального використання енергоресурсів та розвивають мережу швидкісних зарядних станцій. Виявлено, що наявна структура галузі поводження з відходами не дозволяє реалізувати економічний потенціал вторинного використання ресурсів та зменшити навантаження на навколишнє середовище. Зазначено, що без достатніх знань у сфері технологій повторного використання та переробки матеріалів, а також без доступу до маловідходних технологій виробництва навіть за наявності відповідної мотивації кінцеві користувачі та координаційні агенти не зможуть збільшити виробничі можливості переробки, безпечної утилізації та мінімізації обсягів відходів, що утворюються в процесі виробництва. Циркулярна економіка створює нові і безпрецедентні можливості для багатства і благополуччя, а також є основним двигуном для досягнення Цілей сталого розвитку 2030. Саме концепція циркулярної економіки може забезпечити економічне зростання і підвищення добробуту без надмірного споживання викопних видів палива і природних ресурсів. Повне оновлення обладнання станцій перевантаження відходів, парку контейнерів та спеціального автомобільного транспорту, а також обладнання станцій перевантаження. Необхідність проведення модернізації обумовлена ступенем зносу. Трансформація ринку поводження з ТПВ вимагає не лише технологічних і організаційних змін. Необхідно також змінити ставлення споживача до цієї галузі та сформувати принципово нову модель поведінки, а отже, важливим аспектом загальних реформ є інформаційні кампанії. Ключові слова – організація комплексу, збір, сортування відходів, стратегія стійкого розвитку, техногенні відходи, циркулярні бізнес-моделі. Перелік використаних літературних джерел. 1. Про відходи: Закон Українивід 5 березня 1998 року № 187/98-ВР. Документ 187/98-ВР, чинний, поточна редакція – Редакція від 16.10.2020, підстава – 124-IX. Відомості Верховної Ради України (ВВР), 1998, № 36-37, ст.242. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/187/98-вр#Text 2. Бучка А. В. Проблема електроннихвідходів та шляхи їївирішення вУкраїні. Сучасний стан регіональнихекологічнихпроблем та шляхи їхвирішення. МатеріалиМіжнародноїнауковоїконференціїмолодихвчених. Одеса: ОДЕКУ, 2014. С. 237-239. 3. Войціховська А., Кравченко О., Мелень-Забрамна О., Панькевич М. Кращієвропейські практики управліннявідходами (посібник). Видавництво«Компанія«Манускрипт». Львів. 2019. 64 с. 4. Гаврилюк О. Органипублічногоуправління у сферіповодження зпобутовимивідходами. Підприємництво, господарство, право.2017. № 2. С. 126-130. 5. Дронова О. Л. Запотоцький С. П. Сучаснеприродокористування: суспільно-географічний контекст: навчально-методичнийпосібник. К.: Прінт-Сервіс, 2018. 214 с. 6. Зварич І. Циркулярнаекономіка і глобалізованеуправліннявідходами. Журнал європейськоїекономіки. 2017. Том 16. № 1 (60). С. 41-57. 7. Офіційний сайт Державної служби статистики України. URL: http://www.ukrstat.gov.ua