Дослідження ерозійної деградації грунтів Суховільської сільської ради із використанням програмного ГІС середовища
Автор: Заяць Юлія Ігорівна
Кваліфікаційний рівень: магістр
Спеціальність: Землеустрій та кадастр
Інститут: Інститут геодезії
Форма навчання: заочна
Навчальний рік: 2022-2023 н.р.
Мова захисту: українська
Анотація: УДК 528.42 Заяць Ю.І., Гулько О.Р. (керівник). Дослідження ерозійної деградації ґрунтів Суховільської сільської ради із використанням програмного ГІС середовища. Магістерська кваліфікаційна робота. Національний університет «Львівська політехніка», Львів, 2022. Розширена анотація. Деградація ґрунтів – це не тільки природне, але й економічне, соціальне явище. Воно виникає через порушення усіх причинно- наслідкових зв’язків між компонентами навколишнього середовища. Сьогодні деградація не тільки не зменшується, але й посилюється через економічні причини, порушення соціальних зв’язків між усіма ланками, які повинні опікуватися ґрунтами. (Аверченко В. І. 2018) Актуальність теми. У зв’язку зі зміною у ґрунтовому покриві та у властивостях ґрунтів зумовлені водною ерозією, інтенсивним використанням земель в сільському господарстві, антропогенним навантаженням та зміни із новим земельним законодавством, приватизацією земель та зміною границь землекористувачів. (Наконечний Ю. І. 2021) Дослідження основних факторів, що спричиняють ерозійну деградацію ґрунтів, вивчення морфогенетичних змін у ґрунтах під впливом водної ерозії та моделювання наявного й потенційного водного змиву ґрунтових горизонтів визначають актуальність проведених досліджень. (І. П. Ковальчук, Ю. М. Андрейчук, Є. А. Іванов, О. І. Микитчин 2008) Польові дослідження морфологічних особливостей деградованих ґрунтів, лабораторні аналітичні дослідження їхніх фізичних і фізико-хімічних властивостей моделюють змив ґрунту під впливом водної ерозії. (Кирильчук А. А. 2001) Актуальність цих досліджень також зумовлена тим, що вивчено картографічні та описові матеріали структури землекористування в межах Суховільської сільської ради, що дало змогу проаналізувати вплив підходів у землекористуванні на інтенсифікацію водної ерозії та ступінь змиву, а також дало змогу запропонувати рішення до найбільш раціонального використання фонових ґрунтів території дослідження. Матеріали потрібні для землевпорядкування території, бонітування ґрунтів та земельного кадастру. Актуальність проблеми, її теоретичне і практичне значення визначили об’єкт, предмет, мету, завдання, методику, наукову новизну, практичне значення проведених досліджень. Об’єктом дослідження ерозійна деградація ґрунтового покриву Суховільської сільської ради Бродівського району Львівської області. Предметом досліджень: морфологічна будова, фізичні та фізико- хімічні властивості ґрунтів, землекористування території, ерозійні процеси, які зумовлюють деградацію ґрунтового покриву території дослідження. Мета дослідження полягала в детальному вивченні морфогенетичних властивостей ґрунтів, а також дослідженні ерозійних процесів в межах досліджуваної території. Для досягнення поставленої мети було поставлено наступні завдання: - опрацювання топографічних карт; - провести аналіз і оцінку природних чинників території; - проаналізувати сучасний стан ґрунтового покриву; - провести аналіз морфологічних, фізичних, фізико-хімічних властивостей ґрунтів; - проаналізувати ерозійні відміни досліджуваних ґрунтів; - проаналізувати використання території за проектом роздержавлення та приватизації земель (у 1994р.) та порівняти із сучасним станом; - моделювання та розрахунок поверхневого змиву ґрунту; - проектування протиерозійних та ґрунтозахисних заходів; - узагальнити результати досліджень Методи досліджень. У процесі дослідження використовувались методи: порівняльно-географічний, порівняльно-аналітичний, моделювання та проектування. Наукова новизна отриманих результатів: вперше на території сільської ради вивчаються ерозійні процеси. Проводиться проектування та впровадження комплексу протиерозійних та ґрунтозахисних заходів. Практичне значення. У роботі вперше на території сільської ради вивчаються ерозійні процеси в часовому та просторову контексті. Саме ерозійні процеси є основним деградаційним процесом, який спричиняє руйнування ґрунтів у межах території дослідження. (Пшевлоцький М. І. 2002) Отримані результати досліджень є вагомим внеском у розвиток теоретичних і практичних основ регіонального ґрунтознавства. Їх пропонується використовувати для: удосконалення діагностики та класифікації ґрунтів; коригування матеріалів ґрунтових обстежень попередніх років; бонітетної та ґрунтово-екологічної оцінки ґрунтів; для розробки заходів збереження та покращення родючості ґрунтів; їхньої охорони від можливого антропогенного впливу. Проведено аналіз морфологічних, фізичних, фізико-хімічних властивостей ґрунтів. За допомогою геоінформаційних систем була створена тріангуляційних моделей рельєфу (TIN – Triangulated Irregular Network), яку використовуватиметься для моделювання та розрахунку поверхневого змиву ґрунту; побудови ерозійної моделі(USLE), що створена для визначення довготривалих середніх ґрунтових втрат внаслідок водної ерозії під певним рослинним покривом та з певною системою обробітку ґрунту, порівняння інтенсивності ерозійних процесів 1994р та 2022роком. (Ямелинець Т.С., Кіт М.Г. 2007) Проектування та впровадження ґрунтозахисних заходів, а також врахувавши рекомендації по використанню ерозійно небезпечних ділянок за допомогою програмного модулю Erosion RUSLE отримали картосхему на якій відображено потенційні втрати ґрунтової товщі внаслідок ерозії, при втіленні рекомендацій по залуженню та ґрунтозахисних сівозмін територій. Проаналізовано та узагальнено літературні джерела і фондові матеріали за темою магістерської кваліфікаційної роботи. Ключові слова: ґрунт, сільська рада, водна ерозія; деградація ґрунтів; протиерозійні заходи. Перелік використаних літературних джерел: 1. Аверченко В. І. Ґрунтознавство : навч. посіб. / В. І. Аверченко, Н. М. Самойленко. – Х. : Мачулін, 2018. – 118 с. 2. Кирильчук А. А. Дерново-карбонатні ґрунти (рендзини) Малого Полісся : автореф. дис. канд. геогр. наук : 11.00.05 / А. А. Кирильчук; Львів. нац. ун-т ім. І. Франка. – Львів, 2001. – 20 c. 3. І. П. Ковальчук, Ю. М. Андрейчук, Є. А. Іванов, О. І. Микитчин /Оцінка стійкості параметрів рельєфу басейнів малих річок до антропогенного навантаження / Гідрологія, гідрохімія, гідроекологія / відп. ред. В. П. Хільчевський. – К. : ВГЛ “Обрії”, 2008. – Т. 14. – С. 221-231. 4. Наконечний Ю. І. Ерозієзнавство: методичні вказівки / Ю. І. Наконечний. – Львів : ЛНУ імені Івана Франка, 2021. – 35 с. 5. Пшевлоцький М. І. Ґрунти Сокальського пасма і їх агротехногенна трансформація / М. І. Пшевлоцький, В. Г. Гаськевич. – Львів : Видавничий центр ЛНУ ім. І. Франка. – 2002. – 180 с. 6. Український археографічний щорічник. – К. : Український письменник, 2013. – Вип. 18, т. 21. – 852 с. 7. Фондові матеріали, ґрунтова карта відділу земельних ресурсів Бродівського району Львівської області. 8. Ямелинець Т.С., Кіт М.Г. Просторовий аналіз деградаційних процесів сірих лісових ґрунтів Західного лісостепу України: монографія. – Видавничий центр ЛНУ імені Івана Франка, 2007