Аналіз режимів руху міських автобусів на магістральних вулицях
Автор: Гаван Яна Ярославівна
Кваліфікаційний рівень: магістр (ОНП)
Спеціальність: Розумний транспорт і логістика для міст (освітньо-наукова програма)
Інститут: Інститут механічної інженерії та транспорту
Форма навчання: денна
Навчальний рік: 2022-2023 н.р.
Мова захисту: англійська
Анотація: Актуальним завданням сьогодення є удосконалення методологічних підходів щодо визначення раціональних маршрутів перевезення пасажирів громадським транспортом у містах [1–3]. При чому, основна увага приділяється великим та особливо великим містам, оскільки тут проблематика перевезень пов’язана не лише із чинниками розселення населення, конфігурацією вулично-дорожньої і транспортної мереж, функціональним зонуванням території, але й специфікою формування транспортних потоків, розміщенням центрів притягання населення тощо. Як відомо, конфігурація маршрутної мережі визначається не лише особливостями містобудування, але й рівнем сполучення між найбільшими пунктами утворення та поглинання пасажирських потоків [1,4]. Це визначає рівень привабливості міських маршрутів, їх окупність, рівень відповідності соціальним запитам [3–6]. Досить значні проблеми для міських пасажирських маршрутів виникають через принципи організації руху на вузлових ділянках транспортної мережі [6]. Такими вузловими ділянками є перехрестя. Деталізований аналіз показує, що якими б добрими не були рішення щодо часової та просторової організації руху громадського транспорту у містах, основні проблеми виникають на перехрестях. Якщо розглядати перевезення пасажирів автобусами, то вся їх маршрутна мережа пролягає вулицями і дорогами, де рухається загальний транспортний потік (індивідуальний легковий транспорт, вантажний руху на деяких ділянках, спеціалізований комунальний транспорт тощо). Відповідно загальні проблеми руху цього транспорту відбиваються на автобусах, які перевозять пасажирів [5]. Під час досліджень, проведених у цій роботі розглянуто не лише проблеми, але й дано оцінку особливостям руху автобусів. До того ж, оцінено взаємний вплив між собою рухомого складу автобусного парку громадського транспорту та загального транспортного потоку. Результатом цього магістерського дослідження є порівняльний аналіз ефективності транспортного обслуговування у системі пасажирського транспорту на окремих ділянках вулиці і доріг, які складають єдину маршрутну мережу і місті з радіально-кільцевою її конфігурацією. Такі дослідження проведено на маршрутній мережі міста Львова. Основні початкові дані – відомості про переміщення окремих автобусів між зупинковими пунктами маршрутної мережі в окремі години доби та дні тижня. Ці відомості побудовані на основі даних з GPS-трекерів. Необхідно відзначити, що такі дані є досить точними, оскільки мають чітку прив’язку до кожного зупинкового пункту, дозволяють визначити час на переміщення між ними, а також відстежувати рухомий склад у режимі реального часу. Такий моніторинг дозволяє визначити проблемні ділянки на вулично-дорожній мережі і звернути увагу замовників і виконавців перевізного процесу на вузлові точки, які потребують перепланування або перепроектування. На цей час недостатньо уваги приділяється удосконаленню схем організації дорожнього руху з урахування потреб громадського транспорту. Це невірний підхід, оскільки ним забезпечується найбільший темп міської мобільності. Особливо акцентується увага на темпі та обсягах, оскільки за чисельністю найбільшими переміщеннями є піші, але у поєднанні із швидкістю – перевага за громадським транспортом. Виходячи із цього, маємо забезпечувати постійний пріоритет цього виду переміщень, що дасть можливість зменшити загальні витрати часу на їх здійснення, мінімізувати ці витрати часу (затримки руху), а також сприяти ефективності переміщень й інших учасників дорожнього руху. Концептуальне завдання – досягти найоптимальнішого і високого рівня мобільності мешканців в урбанізованих просторах з найменшими затратами часу на основі принципів сталого розвитку. Об’єкт дослідження – автобусні маршрути у великих містах. Предмет дослідження – закономірності зміни затримки руху на автобусних маршрутах у великих містах. Мета дослідження: визначення тенденцій зміни середньої швидкості руху автобусів залежно від часу доби та дня тижня, а також врахування впливу показників загального транспортного потоку і конфігурації вулично-дорожньої мережі. За результатами цього магістерського дослідження виконано такі завдання: 1) проаналізовано методи та методики визначення ефективності транспортного обслуговування на автобусних маршрутах у великих містах; 2) проаналізовано передові практики розв’язання проблем на маршрутах міського громадського транспорту у великих містах, які обслуговуються автобусами великої місткості; 3) визначено основні чинники впливу на ефективність транспортного обслуговування транспортних, дорожньо-планувальних та містобудівних чинників; 4) побудовано графіки, які відображають режим руху автобусів у різні години доби та дні тижня, проведено їх деталізований аналіз, визначено позитивні та негативні тенденції; 5) сформовано епюри руху на всій протяжності автобусних маршрутів, які дозволяють визначити проблемні місця маршрутної мережі. Ключові слова – маршрутна мережа, автобусний маршрут, затримка руху, зупинковий пункт, пріоритизація руху, організація дорожнього руху, швидкість руху, інтенсивність руху. Перелік використаних літературних джерел 1. Norbert, N. Oppenheim Urban Travel Demand Modeling (1995) / Oppenheim Norbert.– John Wiley and Sons. Hoboken, New Jersey, USA. 2. Public Transport Assignment (2013). - Department for Transport, Transport Analysis Guidance. – London. 3. Sheffy, Y. Urban Transportation Networks. Equilibrium Analisis with Mathematical Programming Methods (1995). Engelwood Cliffs: Prentice-Hall. 4. Горбачов П.Ф. (2009) Сучасні наукові підходи до організації роботи маршрутного пасажирського транспорту в містах: монографія. ХНАДУ, Харків. 5. Гаврилов Е.В., Дмитриченко М.Ф., Доля В.К., Лановий О.Т., Линник І.Е., Поліщук В.П. (2007). Системологія на транспорті. Організація дорожнього руху. Київ: Знання України. 6. Поліщук, В. П., Дзюба О.П. (2008). Теорія транспортного потоку : методи та моделі організації дорожнього руху. Київ: Знання України