Аналіз транспортної доступності окремих районів м. Львова
Автор: Суслов Владислав Вадимович
Кваліфікаційний рівень: магістр (ОНП)
Спеціальність: Розумний транспорт і логістика для міст (освітньо-наукова програма)
Інститут: Інститут механічної інженерії та транспорту
Форма навчання: денна
Навчальний рік: 2022-2023 н.р.
Мова захисту: англійська
Анотація: Стійкість транспортної системи зокрема та міської території загалом (з врахуванням екологічних аспектів, громадського здоров’я та економічного стану мешканців) можна підвищити шляхом переходу від приватного транспорту до громадського транспорту, ходьби та велосипеда [1]. Проте це можливо тільки при умові, що громадський транспорт буде якісним і доступним для населення. Загалом, доступність позначається як фізичний доступ до товарів, послуг і місць призначення. У контексті міської економіки та географії доступність, яка є одним із найважливіших результатів транспортної системи, характеризується як полегшення доступу до конкретної території чи місця [2]. Транспортна доступність території може оцінюватися можливістю досягнення певної ділянки з використанням певних режимів переміщення наявною транспортною мережею. Фактично показник доступності відображає корисність переміщення між двома пунктами, охарактеризовуючи складність виконання цього переміщення [3]. Одним із показників якості обслуговування пасажирів громадським транспортом є час, який витрачають пасажири на зупинці в очікуванні маршруту. Час очікування є також одним із критеріїв доступності, разом із кількістю альтернативних маршрутів, серед яких має можливість обирати користувач міських транспортних послуг ГПТ. Часові норми доступності залежать від величини населеного пункту і в Україні регламентуються ДБН Б.2.2-12:2018 «Планування та забудова міських територій». Для міст з населенням понад 800 тис. осіб нормативні витрати часу на переміщення становлять 45 хв. За результатами дослідження виконано такі завдання: 1) змодельовано добову кількість переміщень пасажирів маршрутами міського громадського транспорту; 2) визначено найзавантаженіші міські маршрути та міські зупинки громадського транспорту; 3) визначено розподіл тривалостей очікування пасажирів на початкових зупинках ГПТ та зупинках пересадки; 4) На основі матриці тривалостей переміщення між транспортними районами в системі громадського транспорту визначено кількість пар транспортних районів, між якими сумарна тривалість переміщення в системі ГПТ перевищує нормативні 45 хв; 5) побудовано ізохрони транспортної доступності в системі приватного та громадського транспорту для районів з найгіршою транспортною доступністю. Недостатня транспортна доступність в системі ГПТ стимулює використання мешканцями приватного автомобіля для поїздок по місту, що має негативні наслідки як для завантаженості міської ВДМ, так і для забрудненості навколишнього середовища. Ключові слова: доступність, планування доступності, маршрутна мережа, ізохрони транспортної доступності. Перелік використаних літературних джерел. 1. Elias, W., Shiftan, Y. (2012). The influence of individual’s risk perception and attitudes on travel behavior. Transportation Research Part A: Policy and Practice. 46(8). 1241–1251. 2. Mavoa, S., Witten, K., McCreanor, T., O’Sullivan, D. (2012). GIS based des-tination accessibility via public transit and walking in Auckland, New Zealand. Journal of Transport Geography. 20(1). 15–22. 3. Handy, S. L., Niemeier, D. A. (1997). Measuring accessibility: an exploration of issues and alternatives. Environment and planning A. 29(7). 1175-1194.