Визначення часових показників роботи громадського транспорту залежно від пори року
Автор: Хорєва Катерина Романівна
Кваліфікаційний рівень: магістр (ОНП)
Спеціальність: Розумний транспорт і логістика для міст (освітньо-наукова програма)
Інститут: Інститут механічної інженерії та транспорту
Форма навчання: денна
Навчальний рік: 2022-2023 н.р.
Мова захисту: українська
Анотація: Масові перевезення є переважно видом міського транспорту, особливо у великих міських агломераціях. Міське середовище є виключно придатним для розвитку такого виду перевезень. Місто забезпечує умови, які є ключовими для ефективних пасажирських кореспонденцій. Це визначається високою щільністю населення та попитом на пересування на короткі та середні відстані [1]. Оскільки міські автобусні перевезення є загальною послугою, ця сфера потенційно може отримувати дотації від міста. Це пояснюється його соціальною функцією. Чим вищим є попит на громадський транспорт, тим ефективніші послуги громадського транспорту можуть бути запропоновані. Низька щільність населення продукує менший попит на перевезення і більшою ймовірністю збиткової роботи і потреби субсидування [1, 2]. Усі без перебільшення системи громадського транспорту не є фінансово надійними і потребують субсидування, навіть якщо декілька маршрутів руху є прибутковими [1,3]. Транзитні системи складаються з багатьох видів послуг, кожна з яких відповідає певному ринковому та просторовому контексту. Проте, вони є пов’язаними між собою, відтак, певні автобусні маршрути можуть бути залежними від ліній трамваю чи наявності перехоплюючих паркінгів [4]. Однією з найпоширеніших форм міського транспорту є автобусні маршрути, які включають використання транспортних засобів різних розмірів (від невеликих мікроавтобусів до багатосекційних автобусів) в яких перевезення здійснюються на стоячих і сидячих місцях [5]. Вони, як правило, пересуваються по загальній проїзній частині, і тому чутливі до заторів. Основною перевагою такого виду перевезень є їх маневреність та гнучкість, проте, цей вид транспорту важко назвати екологічним, оскільки здебільшого використовуються транспортні засоби з двигунами внутрішнього згорання, які працюють на дизельному пальному. Трамвайні та тролейбусні лінії є відносно екологічними, тому збільшення тривалості рейсів на них значно менше впливає на рівень забруднення атмосфери. ? Об’єкт дослідження – маршрути руху громадського транспорту. Предмет дослідження – закономірності зміни часових показників роботи громадського транспорту в контексті сезонної нерівномірності завантаження вулично-дорожньої мережі. Мета дослідження: на основі отриманих даних провести порівняльний аналіз зміни тривалості рейсів на маршрутах громадського транспорту для різної пори року. Виходячи з отриманих даних, визначено коефіцієнти нерівномірності середньої тривалості рейсу для кожного виду транспорту, пори року та години доби. Коефіцієнти розраховувались відносно середніх значень за літню пору року. Результати вказують на те, що для всіх маршрутів спостерігається значне збільшення тривалості рейсу у вечірній час пік у осінньо-весняний та зимовий періоди. Для тролейбусних маршрутів протягом ранкового час піку спостерігається збільшення тривалості рейсу на 25-33% у осінньо-весняний період, на 25-27% у зимовий. Після 21 години помітне зменшення тривалості рейсу для усіх досліджуваних маршрутів незалежно від виду рухомого складу. Ключові слова – пасажирські перевезення, міський громадський транспорт, тривалість рейсу, нерівномірність руху, завантаження вулично-дорожньої мережі. Перелік використаних літературних джерел. 1. Rodrigue, J. P. (2016). The geography of transport systems. Taylor & Francis. 2. Gwilliam, K. M. (2002). Cities on the move: a World Bank urban transport strategy review (No. 24910, pp. 1-228). The World Bank. 3. Cervero, R., & Arrington, G. B. (2008). Vehicle trip reduction impacts of transit-oriented housing. Journal of Public Transportation, 11(3), 1. 4. Meyer, M. D., & Miller, E. J. (1984). Urban transportation planning: a decision-oriented approach. 5. Levinson, D. M., & King, D. A. (2019). A Political Economy of Access: Infrastructure, Networks, Cities, and Institutions. Network Design Lab.