Дослідження ефективності транспортно-пересадкових вузлів
Автор: Яцула Христина Михайлівна
Кваліфікаційний рівень: магістр
Спеціальність: Організація перевезень і управління на транспорті (за видами транспорту)
Інститут: Інститут механічної інженерії та транспорту
Форма навчання: денна
Навчальний рік: 2022-2023 н.р.
Мова захисту: українська
Анотація: Транспортно-пересадкові вузли – важливий елемент транспортної системи з перевезення пасажирів, як міським громадським транспортом, так і приміськими, міжміськими і навіть міжнародними рейсами [1,2]. Важливість транспортно-пересадкового вузла у ракурсі громадського транспорту міста в тому, що він забезпечує пересідання пасажирів як між окремими маршрутами одного й того ж виду транспорту, так і між різними видами громадського транспорту. Розвиток транспортно-пересадкових вузлів для міста важливе насамперед з погляду забезпечення зручності перевезень, а також забезпечення їх ефективності [1–3]. Питання зручності та ефективності тут є вкрай важливими, оскільки будь-яке місто не може забезпечувати прокладання маршрутів громадського транспорту таким чином, щоб кожен із них проходи через усе місто. Також в міру формування маршрутної мережі сформовано сполучення різних видів транспорту, які доповнюють один одного. Відповідно на території міста мають існувати такі місця, де лінії громадського транспорту накладаються між собою або перетинаються. Таким чином транспортно-пересадковий вузол виконує роль «логістичного центру» з тою лише відмінністю, що у ньому відбувається перерозподіл не вантажів, а пасажирів [4]. Актуальність обраної тематики дослідження полягає в тому, для сучасного міста вкрай необхідною умовою ефективної роботи громадського транспорту є залучення до переміщення ним якнайбільшої кількості мешканців. Тим самим зменшується навантаження на транспорту мережу приватного транспорту, що зменшує проблеми міський заторів, а відповідно і затримок в русі під час переміщення міських мешканців [5]. Затор – це проблема, пов’язана не лише із втратами часу на переміщення, але й із загазованістю, транспортним шумом. Для сучасного міста важливим завданням є забезпечення високої мобільності мешканців. Більшість великих сучасних міст формувались досить тривалі проміжки часу. Під таким формуванням розуміємо розвиток транспортних районів, специфіку утворення функціональних зон, формування конфігурації вулично-дорожньої мережі. Під впливом всіх перелічених закономірностей так само історично формувались і транспортні кореспонденції, незалежно від їх типу – транспортні із використанням індивідуального транспорту, піші, велосипедні, пасажирські тощо. Виходячи із цього, зміна навіть декількох маршрутів спричиняє зміну кореспонденцій з прив’язкою до рівня трансферності, тобто вибору певних зупинкових пунктів, де здійснюються найчастіші пересадки з одного маршруту (або виду транспорту) на інші. Важливим завданням є розпізнати і забезпечити розвиток транспортно-пересадкових вузлів на території міста, причому беручи до уваги не лише міські маршрути, але й приміські, міжміські та маршрути зовнішнього транспорту, включаючи залізничний та повітряний. Для деяких міст може бути актуальним долучення до цього переліку річкового та морського транспорту. Для розкриття проблематики цього магістерського дослідження використано маршрутну мережу міста Львова, яка функціонує на цей час, а також використано положення Плану сталої мобільності для міста, яку намагаються впроваджувати. Важливі чинники, які вдалось деяким чином врахувати, пов’язані із коронавірусними обмеженнями, спричиненими COVID-19 та умовами воєнного стану, які є важливими чинниками, які безпосередньо вплинули на обсяги та напрямки міської мобільності. Об’єкт дослідження – громадський транспорт міста. Предмет дослідження – закономірності формування транспортно-пересадкових вузлів на мережі громадського транспорту. Методи дослідження: документальне вивчення – під час аналізу показників міської мобільності протягом останніх років; системний аналіз – для опрацювання значних масивів даних, диференціювання чинників впливу за важливістю; математичного моделювання – під час формування формалізованих та графічних залежностей; натурних досліджень – під час вивчення показників учасників дорожнього руху на окремих ділянках вулично-дорожньої мережі. Метою роботи є виявлення центрів генерації пасажирського потоку на окремих ділянках маршрутної мережі та вироблення рекомендацій щодо зміни її конфігурації. Для досягнення поставленої мети слід розв’язати такі завдання: 1. Провести теоретичний аналіз щодо основних закономірностей формування транспортно-пересадкових вузлів, їх класифікації і специфіки утворення для різних міст. 2. Провести аналіз планів сталої міської мобільності для різних міст України для визначення основної методики оцінювання транспортних кореспонденцій міських мешканців. 3. Диференціювати основні чинники, які впливають на процеси формування транспортно-пересадкових вузлів, а також визначають специфіку міських переміщень. 4. Сформувати основні закономірності зміни пасажирського потоку у транспортно-пересадкових вузлах, визначення величини та важливості цих вузлів, а також встановити якісні показники їх роботи. Ключові слова: транспортно-пересадкові вузли, маршрутна мережі міста, громадський транспорт, пасажирський потік, рухомий склад громадського транспорту. Перелік використаних літературних джерел 1. Доля В.К. Пасажирські перевезення: підручник / В.К. Доля. – Харків: «Видавництво «Форт»», 2011. – 504 с. 2. Босняк М.Г Пасажирські автомобільні перевезення: навчальний посібник для студентів спеціальності «Організація перевезень і управління на транспорті (автомобільний)» / М.Г. Босняк. – К.: Видавничий Дім «Слово», 2009. – 272с. 3. Маринцева К.В. Пасажирські перевезення: підручник / К.В. Марінцева. – К.: Видавництво Національного авіаційного університету, 2009. – 228 с. 4. Поліщук В.П.. Транспортне планування міст: підручник для студентів вузів / Поліщук В.П., Дзюба О.П., Красильникова О.В. – Київ: Знання, 2014. – 371 с. 5. Григоров М.А. Проблеми моделювання і управління рухом транспортних потоків у великих містах: монографія. / Григоров М.А., Дащенко О.Ф., Усов А.В. – Одеса: Астропринт, 2004. – 272 с.