Дослідження характеристик транспортних потоків в межах концепції малого транспортного кільця у м. Львові
Автор: Товстига Святослав Миколайович
Кваліфікаційний рівень: магістр
Спеціальність: Організація і регулювання дорожнього руху
Інститут: Інститут механічної інженерії та транспорту
Форма навчання: денна
Навчальний рік: 2022-2023 н.р.
Мова захисту: українська
Анотація: Підвищення рівня автомобілізації населення прискорює економічні процеси, темпи зростання економіки, модернізації транспортної та громадської інфраструктури, нарощування інвестицій в інфраструктуру. Автомобілізація переводить країну на наступні стадії урбанізації, запроваджує поняття «передмістя» та провокує появу міських агломерацій [1]. Автомобілізація також відкриває жителям депресивних регіонів нові можливості для реалізації людського потенціалу, ведення підприємницької діяльності, роботи, переміщення матеріальних цінностей, отримання медичних та освітніх послуг. Швидкість циркуляції людського капіталу всередині країни зростає [1]. Однак, швидке зростання індивідуального автопарку призводить до значного збільшення інтенсивності дорожнього руху та навантаження на дорожньо-транспортну інфраструктуру міста.. Дослідження транспортних потоків показують, що магістральна вулична мережа функціонує на межі своїх можливостей, а на деяких ділянках її пропускна здатність є повністю вичерпаною. Основною причиною складної транспортної ситуації в місті є відсутність пропорційності між розвитком транспортної інфраструктури та зростанням рівня автомобілізації та автомобілекористування [2-3]. Одним із основних негативних ефектів є значні та часті затримки в дорожньому русі. Затори є однією з найбільш поширених транспортних проблем у великих містах та агломераціях. Зважаючи на те, що таке негативне явище спостерігається в тих містах чи регіонах, де є високий рівень економічного розвитку, варто звернути увагу на населені пункти, в яких мешкає понад 500 тис. жителів. Затори найчастіше пов’язані із ростом автомобілекористування та доступністю автомобілів, що збільшує попит на транспортну інфраструктуру. Проте, рівень розвитку інфраструктури не завжди може задовільняти попит на пересування. Варто також навести факт, що за результатами досліджень та опитувань, у 21-му сторіччі водії втричі частіше потрапляють у затори, ніж це було в другій половині 20-го століття [4-5]. Об’єкт дослідження – транспортний потік. Предмет дослідження – закономірності зміни інтенсивності руху в часі. Мета дослідження: з використанням науково-технічних підходів визначити резерви пропускної здатності на ділянках вулично-дорожньої мережі міста. За результатами досліджень встановлено значення інтенсивностей руху транспортних потоків на частині вулично-дорожньої мережі у Франківському районі м. Львова. Проведено аналітичний розрахунок пропускної здатності ділянок вулично-дорожньої мережі з урахуванням попередніх досліджень щодо режимів руху на них. Проведено прогнозування інтенсивності руху на прогонах магістралей та вулиць місцевого значення. За результатами розрахунків визначено існуючий та перспективний рівень завантаження. Но основі отриманих даних зроблено висновок щодо часових термінів, коли стан наявної інфраструктури не відповідатиме попиту на пересування транспортом. Ключові слова – організація дорожнього руху, транспортний потік, інтенсивність руху, прогнозування, рівень завантаження, вулично-дорожня мережа. Перелік використаних літературних джерел. 1. Як українці борються за автомобілізацію країни. Відновлено з https://www.epravda.com.ua/publications/2018/02/5/633734/ 2. Бурко Д.Л. (2012). Порівняльний аналіз рівня автомобілізації в Україні та країнах Євросоюзу. Відновлено з https://eprints.kname.edu.ua /29504/1/23.pdf 3. Бобак Ю.І. (2018). Позитивні та негативні екстерналії підвищення рівня автомобілізації в Україні. Відновлено з http://ena.lp.edu.ua:8080/bitstream /ntb/48992/2/2018_Bobak_Iu_I-Pozytyvni_ta_nehatyvni_eksternalii_8-9.pdf 4. Rodrigue, J. P. (2016). The geography of transport systems. Taylor & Francis. 5. Meyer, M. D., & Miller, E. J. (1984). Urban transportation planning: a decision-oriented approach.