«Інститут Посла Доброї Волі ООН: причини виникнення, еволюція та оцінка ефективності»
Автор: Зимомря Тетяна Володимирівна
Кваліфікаційний рівень: магістр
Спеціальність: Міжнародні відносини
Інститут: Інститут гуманітарних та соціальних наук
Форма навчання: заочна
Навчальний рік: 2022-2023 н.р.
Мова захисту: українська
Анотація: Актуальність дослідження. Сучасний стан справ у світі дуже чітко показує нагальну необхідність пошуку нових підходів досягнення миру і миротворних ініціатив. Конфлікт у Сирії, постійна напруженість на Корейському півострові, військові конфлікти в Іраку, напружена ситуація в Ірані, протистояння в секторі Газа — лише декілька прикладів конфліктів, що відбуваються сьогодні у світі. Ніхто навіть не міг собі уявити, що після 70 років миру Україну буде втягнуто у збройне протистояння. Зараз у світі налічується понад 40 військових конфліктів. Ні для кого вже не секрет, що ООН, яка створювалася з метою сприяння встановленню миру в усьому світі, самотужки не здатна впоратися з вантажем тих проблем, які постали перед нашим крихким світом. Поточні підходи вирішення конфліктів показали свою неспроможність у справі встановлення миру і налагодження співпраці та порозуміння. Настав час переосмислити шляхи і підходи до вирішення цих питань. Одним із шляхів вирішення цієї проблеми є діяльність Послів Доброї Волі ООН, які поєднують найбільшу міжурядову організацію планети і глобальне громадянське суспільство для спільного вирішення проблем Землі. Їх значення визначається саме тим, що людство може «почути» більшість глобальних проблем саме завдяки Послам Доброї волі – авторитетним для національної чи глобальної аудиторії особам-символам, які маючи це почесне звання виступають адвокатами конкретної справи або питання завдяки їх популярності в якості громадських діячів, адвокатів, експертів, музикантів, спортивних зірок, акторів тощо. – пропагуючи певні цілі та цінності практично безкоштовно, але не просуваючи політичні плани чи офіційні державні справи і в такий спосіб є ефективним учасниками публічної парадипломатії ХХІ ст. Об’єкт дослідження – інститут Посла Доброї Волі. Предмет дослідження –виникнення і еволюція інституту Посла Доброї Волі. Мета дослідження – проаналізувати ефективність функціонування інституту Посла Доброї Волі ООН. Завдання магістерської кваліфікаційної роботи: Дослідити стан наукової розробки проблеми підвищення ефективності функціонування інституту Посла Доброї Волі ООН; Розглянути теоретичне підгрунтя дослідження проблеми вдосконалення інституту посла доброї волі ООН, а саме неоінституційний та конструктивістський підхід; Проаналізувати причини та обставини виникнення інституту Посла Доброї Волі ООН; Порівняти статус та специфіку Посла Доброї Волі ООН; Розібрати проблеми функціонування інституту Посла Доброї Волі ООН. Загалом, проблемі даної магістерської роботи приділяється певна увага, однак вона не є активно досліджуваною темою серед науковців та дослідників в останні роки. Щобільше, кількісних досліджень проблематики Послів Доброї Волі ООН наразі мало. Як і досліджень щодо їх ефективності. Що становить проблему, оскільки нестача кількісних досліджень становить серйозну прогалину в умовах, коли дане питання висвітлюється переважно в рамках якісних, описових робіт. Це вказує на те, що дана робота є актуальною для студентів у якості дослідження і засобу поширення розголосу про досліджену проблему. Дослідження цього інституту ООН відбувається в рамах аналізу ЗМІ, оскільки вважається, що саме завдяки поширенню масової культури та збільшенню доступу мас до інформаційно-комунікаційних технологій, знаменитості, які є послами доброї волі, впливають на громадську сферу через мультимедійні платформи. Програма «Посли доброї волі ЮНЕСКО» також сприяє підвищенню видимості дій ЮНЕСКО, щоб зробити їх ширше відомими особам, які приймають рішення, і широкій громадськості, а в деяких випадках і залучити кошти. Розглядаючи проблему вдосконалення функціонування інституту Послів Доброї Волі ООН і її окремих агенцій слід відзначити, що згідно рекомендацій експертів-інспекторів цієї Організації модернізація діяльності її послів має зводитись до більшої інклюзивності відбору кандидатів у посли, забезпечення їх самофінансування В цих умовах перспективи цього інституту ООН пов’язані із його вдосконаленням в існуючих умовах. Так, слід забезпечити їх різноманітність як з т. з. характеру їхньої роботи, так і з т. з. представництва у їх складі вихідців з всіх географічних/культурних регіонів. Для всіх систем ООН слід розробити ефективні та комплексні механізми та інструменти для відстеження, звітування та оцінки діяльності «Добрих послів». Прикладом чого стали у У 2020 і 2021 рр. офіційні стандартизовані назви повноважень Послів Доброї Волі, визначені Організацією Об’єднаних Націй для вірчих грамот, випусків новин, своїх веб-сайтів і семантично у Вікіпедії, з використанням ініціалів кожної спеціалізованої установи Організації Об’єднаних Націй, за якими слідує титул – «Посол доброї волі». Ключові слова: Посол Доброї Волі, посол, ООН, ЮНІСЕФ. Перелік використаних літературних джерел. 1. Alleyne, Mark D. (2005) «The United Nation ?s Celebrity Diplomacy», The SAIS Review of International Affairs, 25: 175-185 2. UCDP (2016) «UCDP Battle-Related Deaths Database», Uppsala Conflict Data Program (UCDP), Department of Peace and Conflict Research, Uppsala University. URL: http://www.ucdp.uu.se/downloads/ 3. UNESCO actions for Ukraine URL: https://www.unesco.org/en/ukraine- war/actions-timeline 4. Є. Макаренко. ЮНЕСКО світові доповіді // Українська дипломатична енциклопедія : у 2 т. / ред. кол.: Л. В. Губерський (голова) та ін. — К. : Знання України, 2004. — Т. 2 : М — Я. — 812 с.