«Російсько-українська війна: інформаційний вимір (2022 р.)»
Автор: Жигаревич Оксана Олександрівна
Кваліфікаційний рівень: магістр
Спеціальність: Міжнародні відносини
Інститут: Інститут гуманітарних та соціальних наук
Форма навчання: заочна
Навчальний рік: 2022-2023 н.р.
Мова захисту: українська
Анотація: У роботі детально розглянуто проблему інформаційної війни Росії проти Україні. Розкрито суть інформаційної війни, її трактування в межах різних підходів. На основі використання історичного, системного та структурно- функціональних методів з’ясовано основні недоліки інформаційної сфери України; виокремлено головні механізми її захисту. Об’єктом дослідження є російсько-українська війна. Предметом дослідження є інформаційний вимір російсько-української війни. Метою даного дослідження, проведеного в рамках написання магістерської кваліфікаційної роботи є дослідження інформаційних викликів і загроз з боку РФ в умовах повномасштабного збройного вторгнення на територію України з лютого 2022р. по даний час. Серед механізмів протидії інформаційній війні Росії проти України виокремлено дві групи – нормативно-правові та інституційні. До першої групи відносяться законодавчі акти України, серед яких провідну роль у протидії інформаційній агресії Росії відіграє Доктрина інформаційної безпеки України. Серед другої групи механізмів виділяються державні й недержавні інституції, діяльність яких спрямовано на формування та реалізацію інформаційної безпеки України, а також міжнародні структури, діяльність яких націлено на нейтралізацію інформаційного впливу з боку Росії. Серед вітчизняних інституційних механізмів протидії російському інформаційному наступу важливе місце відведено Міністерству інформаційної політики України, Раді національної безпеки та оборони України, інститутам громадянського суспільства, зокрема волонтерським ініціативам #Якнестатиовочем, Нота_єнота, Voxchek, Українському кризовому медіа центру та ін. Значну увагу звернуто на такі механізми протидії інформаційній війні Росії проти України, як заборона російських сайтів та соціальних мереж, а також запровадження квот на українську мову у мас-медіа. Зазначено, що дії України щодо нейтралізації інформаційних загроз з боку Росії потрібно здійснювати на різних рівнях – геополітичному, ресурсному, громадськості. У ході проведеного дослідження сформовано рекомендації щодо протистояння інформаційній війні. Проведено аналіз факторів інформаційних впливів і протидії інформаційній зброї, у результаті чого вказано низку можливих дій для реалізації протидії російській інформаційній ескалації в Україні з метою створення гідної й адекватної відповіді на інформаційні виклики сучасності. Зараз уже зрозуміло, що інформаційна боротьба стає тим фактором, що впливає на саму війну, її початок, хід і результат. Це підтверджується агресією Росії проти України. Тому досить актуальною проблемою безпеки України є розробка концепції захисту системи інформаційно-аналітичного забезпечення завдань інформаційної боротьби. Ключові слова: російсько-українська війна, інформаційний простір, інформаційна безпека, дезінформація, пропаганда. Перелік використаних літературних джерел: 1. Горбулін, В. (2015). Геополітичний реванш: від ідеї до стратегії. Дзеркало тижня. Режим доступу: https://dt.ua/internal/gibridna-viyna-yak- klyuchoviy-instrument-rosiyskoyi-geostrategiyi-revanshu-_.html 2. Зеленін, В. (2014). По той бік правди: нейролінгвістичне програмування як зброя інформаційно-пропагандиської війни. Віндрук. 384 с. 3. Феклістов, А. (2010). Сучасні погляди на місце інформаційних операцій в системах інформаційної боротьби. Проблеми оперативного мистецтва та тактики. с. 25–27. 4. Pomerantsev, P. (2014). Can Ukraine Win Its Information War With Russia? The Atlantic. Available from: https://cutt.ly/X0UusOj