«Феномен «медіа-ненависті» в російсько-українських відносинах»
Автор: Гнатушок Тетяна Василівна
Кваліфікаційний рівень: магістр
Спеціальність: Міжнародні відносини
Інститут: Інститут гуманітарних та соціальних наук
Форма навчання: заочна
Навчальний рік: 2022-2023 н.р.
Мова захисту: українська
Анотація: Протягом всієї історії існування між людьми постійно відбувається боротьба думок, що призводить до розпалювання конфліктів різного масштабу (від внутрішніх до світових війн). На жаль, у 2014 році народ України піддався зовнішній агресії та перебував у гібридній війні, що вимагає пошуку шляхів зміцнення національної безпеки, збереження національно-патріотичних настроїв та забезпечення територіальної цілісності держави. Як відомо, гібридна війна поєднує класичні військові дії та некласичні, такі як економічні та політичні фактори, а також пропагандистський та інформаційний тиск через медіа-простір. Об’єктом дослідження є медіа-ненависть у ЗМІ в російсько-українських відносинах. Предметом дослідження є особливості впливу ЗМІ та медіа-ненависті на суспільну думку під час війни. Метою нашого дослідження є встановити, виокремити та проаналізувати особливості медіа-ненависті в російсько-українських відносинах під час війни. Магістерська кваліфікаційна робота була спрямована на дослідження феномену «мови-ворожнечі» через процеси, які відбуваються у суспільстві, які впливають на мову, що також є зброєю у гібридній війні[1]. Проаналізовано джерельну базу дослідження україно-російських відносин у часових рамках із початку військового вторгнення. ЗМІ є дуже потужним елементом міжнародних відносин і мають владу вирішувати, що є правильним, а що неправильним і як світ має дивитися на історію. На відміну від часів холодної війни, коли світом правили два великі силові блоки, сьогодні світовим порядком керують різні окремі гравці. У сучасному світовому порядку точиться велика боротьба за владу, головну роль у якій відіграють ЗМІ. Охарактеризовано термін гібридна війна значно ширший за назви сучасних форм ведення війни, майбутніх типів воєн чи конкретних конфліктів гібридного типу. Насправді це створює нову глобальну конфронтацію в сьогоднішньому нестабільному середовищі міжнародної безпеки. Гібридна війна – це не повернення до холодної війни. Натомість це стало новою, складною та нестабільною формою відносин на міжнародній арені, що супроводжувалося серією насильницьких конфліктів. Досліджено термін медіа-ненависть як цілеспрямовані та заплановані дії Засобів масової інформації для створення та розповсюдження відчуття страху і ненависті в національному інформаційному просторі з метою маніпулювання громадським усвідомленням. Російська медіа-пропаганда сумно відома у всьому світі. Десятиліттями величезна армія медіафахівців працює на два фронти: за кордоном і вдома. Через засоби масової інформації Росія повністю контролює інформаційний простір всередині країни, а також має можливість просувати власні наративи, маніпулювати фактами та намагатися відвернути увагу від важливих подій і власних злочинів за кордоном. Протягом багатьох років європейські країни систематично відкидали пропагандистські зусилля Кремля, від атак ботнетів до організованих медіа-кампаній. Світ «мови ненависті» величезний і різноманітний, і люди змагаються у творчості та винаходять нові способи образ. Деструктивна сила та небезпека «мови ворожнечі» безсумнівна, оскільки вона призводить до ключової проблеми сьогодення – поляризації суспільства. З одного боку, мова змінюється разом з людьми, вона миттєво реагує на будь-які події в суспільстві, з іншого – вона здатна впливати на структуру суспільства та змінювати хід історії. Ключові слова: «медіа- ненависть» , засоби масової інформації, гібридна війна, «мова ворожнечі», військова доктрина, інформаційна доктрина. Перелік використаних літературних джерел. Антіпова О.П. Феномен мови ворожнечі в умовах сучасного інформаційного простору. Вісник НАУ. Серія: Філософія. Культурологія. 2020. №1(31) Горбань Ю.О. Інформаційна війна проти України та засоби її ведення / Ю.О. Горбань // Вісник НАДУ. – 2015. – №1. – С. 136-141. Злочини на ґрунті ненависті: попередження та реагування. Інформаційно-довідковий посібник для громадських організацій у регіоні ОБСЄ. URL: https://www.osce.org/uk/node/180336 Кримінальний Кодекс України. Відомості Верховної Ради України (ВВР), 2001, № 25–26, ст. 131 / Верховна Рада України. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 Abramov, M. (2007). “Naval doctrine as a component part of Russia’s military doctrine”. Bulletin of the Academy of military Sciences(1), 44–47. Retrieved from: https://elibrary.ru/item.asp?id=9473331