«Міжнародні санкції як важіль стримування російської агресії на сучасному етапі»
Автор: Балагур Христина Вікторівна
Кваліфікаційний рівень: магістр
Спеціальність: Міжнародні відносини
Інститут: Інститут гуманітарних та соціальних наук
Форма навчання: заочна
Навчальний рік: 2022-2023 н.р.
Мова захисту: українська
Анотація: Міжнародні санкції як дієвий інструмент підтримання міжнародного правопорядку є одним із найчастіше застосовуваних засобів примусу для охорони міжнародного миру і безпеки. Вивчення значення міжнародних санкцій є досить новим напрямом, оскільки в добу «холодної війни» основна увага вчених приділялась військово-стратегічному рівню взаємодії. Після закінчення блокового протистояння на передній план вийшли механізми не силового чи збройного примусу: концепція «м’якої сили» і застосування міжнародних санкцій. В контексті російсько-української війни важливим постає питання ефективності застосування санкцій як важіля стримування агресії [5]. Об’єктом міжнародні санкції як важіль стримування агресії з боку Російської Федерації. Предметом даного дослідження виступають міжнародні санкції, як засіб примусу агресора до виконання норм міжнародного права, їх види та ефективність. Мета даної роботи полягає у визначенні ефективності застосування міжнародних санкцій як важеля стримування російської агресії щодо України. У магістерській кваліфікаційній роботі значну увагу зосереджено на аналізі джерельної бази, що дає підстави стверджувати – проблема ефективності політики санкцій українськими фахівцями системно й комплексно не розглядалась, а об’єктами досліджень ставали переважно окремі її аспекти, такі як: місце санкцій у зовнішній політиці США, санкційна діяльність ООН із підтримки міжнародного миру та безпеки. На відміну від своїх українських колег, західні аналітики у сфері міжнародно- політичних досліджень вивчали санкційну політику на концептуальному рівні й верифікували сформульовані гіпотези накопиченим дипломатичним досвідом із реалізації санкційних заходів таких провідних держав світу, як США, країни ЄС, Японія, Китай, Російська Федерація [2]. Інститут міжнародно-правових санкцій зазнав значних змін – із складової інституту міжнародно-правової відповідальності він перетворився на окремий правоохоронний інститут, який посідає особливе місце в системі міжнародного права. Було розроблено теоретичну базу для формування й упровадження адресних засобів санкційного впливу, проте як показує практика адресні санкції не є сильним важелем впливу [2]. Незважаючи на те що, міжнародні санкції є одним з найчастіше застосовуваних засобів примусу та дієвим інструментом підтримання міжнародного правопорядку, міжнародного миру і безпеки, на сьогоднішній день, у доктрині міжнародного права не існує єдиного підходу до трактування терміну, а проблема його дефіювання залишається нерозв’язаною. Головна причина складності трактування поняття «санкції» є те що, у жодному міжнародно-правовому документі немає чіткого визначення цього терміну. Як показує досвід їх застосування, такі примусові заходи невійськового характеру є основним важелем впливу і забезпечення реалізації норм міжнародного права [1]. Застосовують санкції суб’єкти міжнародного права і внаслідок такого застосування правопорушник змушений виконувати зобов’язання. Міжнародно-правові санкції – це засіб, з допомогою якого відновлюють порушені права та домагаються відшкодування. Вихідним поняттям результату застосування санкцій є «ефективність міжнародних санкцій», «ефективність примусового інструменту зовнішньої політики», «ефективність зовнішньої політики». У кожному випадку санкційна політика і інструменти обираються індивідуально, головна мета – змусити країну- делікванта припинити міжнародне правопорушення, виконати міжнародні норми права та відновлення прав потерпілих суб’єктів Проаналізувавши широкий спектр міжнародних санкцій [4]. Аналіз застосування санкцій, як в світомому масштабі, так і в контексті російсько-української війни, показав що, залишаючись потужним механізмом зовнішньополітичного впливу, вони містять у собі чимало проблем, які потребують вирішення. Основними проблемами залишаються ефективність застосування санкційних заходів, зменшення їх негативних наслідків для держави яка їх запроваджує та третіх країн, обмеження механізмів уникнення санкції цільовою державою. Подальше поглиблене опрацювання деми дасть можливість передбачення ймовірних політичних ризиків від реалізації стратегії санкцій, прогнозування тенденцій зовнішньополітичного розвитку держави й міжнародно-політичних наслідків використання санкційних заходів у цілому[1]. Ключові слова - міжнародні санкції, санкційні заходи, санкційний вплив, санкційний тиск, російська агресія. Перелік використаних літературних джерел: 1. Війна Росії з Україною:ЄС ухвалив шостий пакет санкцій (2022). Available from:https://ec.europa.eu/commission/presscorner/detail/uk/IP_22_2802 2. Гамалій І. Євросоюз затвердив восьмий пакет санкцій проти Росії. Available from: https://lb.ua/economics/2022/10/06/531694_ievrosoyuz_zatverdiv_vosmiy_pake 3. Дворецкий И. Х.(2000). Латинско-русский словарь / Дворецкий И. Х. – М. : Русский язык. – 846 с. 4. Договір про заснування Європейського Співтовариства (2006) Available from: http://eu-directory.ru/index.php?act=show&doc_id=1&id=74 5. Зелінська Н.А.(2006) Міжнародні злочини і міжнародна злочинність : монографія. Одеса : Юридична література. С. 568.