«Розширення НАТО нейтральними державами як результат зовнішньої політики Російської Федерації»
Автор: Кляйн Юля Романівна
Кваліфікаційний рівень: магістр
Спеціальність: Міжнародні відносини
Інститут: Інститут гуманітарних та соціальних наук
Форма навчання: заочна
Навчальний рік: 2022-2023 н.р.
Мова захисту: українська
Анотація: Актуальність теми дослідження випливає зі змін у питаннях безпеки та її гарантій на міжнародній арені. Трансформації торкаються й такого політико-правового інституту як нейтралітет. Реалії сьогодення формують нові підходи та створюють нові моделі реалізації основних гарантій миру і безпеки. Розширення НАТО нейтральними державами є одним з результатів агресивної зовнішньої політики Росії. Проблема розширення НАТО як результат посилення агресивних, терористичних характеристик зовнішньої політики Росії є новим і невивченим напрямком досліджень в силу новизни проблеми. Це актуалізує тему нашого дослідження. Метою дослідження є комплексний аналіз процесів розширення НАТО нейтральними державами, що відбуваються у результаті агресивної зовнішньої політики Росії. Завданнями дослідження є: 1) дослідити політико-правовий зміст інституту нейтралітету держави, основні причини набуття та відмови від нього; 2) проаналізувати основні зміни безпекової ситуації в світі та роль Російської Федерації у цих змінах; 3) проаналізувати особливості політики нейтралітету Швеції та Фінляндії, причини відмови від неї; 4) проаналізувати ставлення провідних суб’єктів політики Швеції та Фінляндії до ймовірності втрати державою нейтралітету та входження до НАТО; 5) описати хронологію вступу Швеції та Фінляндії до НАТО та проблеми, які супроводжують ці процеси; 6) систематизувати реакції світових політичних aкторів на відмову Швеції та Фінляндії від нейтралітету; 7) спрогнозувати ймовірність подальшого розширення НАТО нейтральними державами та наслідки власне для НАТО від такого розширення; 8) дослідити ймовірні наслідки відмови нейтральних держав від статусу нейтралітету для Росії. Об’єктом дослідження виступають процеси розширення НАТО. Предметом дослідження є процеси розширення НАТО державами, які дотримувалися нейтралітету (на прикладі Швеції та Фінляндії), однак відмовилися від нього через агресивну (терористичну) зовнішню політику Росії. За результатами дослідження зроблено низку висновків. Зміст інституту нейтралітету держави розглянуто нами як міжнародно-правовий статус держави, відповідно до якого вона зобов’язується не брати участь у збройних конфліктах, не входити до воєнних союзів та блоків. Основні причини відмови державами від нейтралітету такі: спільний кордон з воюючими державами; непроста ситуація в безпекових альянсах; безпосередня загроза територіальній цінності. Основні зміни безпекової ситуації в світі проявляються у зростанні агресії на міжнародній арені, збройних та гібридних загроз, порушенні норм міжнародного права, зневазі до позицій конкретних держав, закликів до миру. Запроваджених санкцій до авторитарних, терористичних держав сьогодні є недостатньо, а міжнародні організації потребують переформатування. Роль Росії у цих змінах вбачаємо у суттєвих змінах безпекової ситуації та розуміння того, як можна гарантувати мир та безпеку. Основною причиною відмови Швеції та Фінляндії від політики нейтралітету стало зростання ризиків національній безпеці через військову агресію Росії. Лідери цих держав та більшість партій, які входять до парламентів змінили або ж зміцнили свої позиції в частині підтримки членства їх держав у НАТО. Хронологія вступу Швеції та Фінляндії до НАТО передбачає прискорену процедуру прийняття з огляду на безпекові виклики, а також відповідність армій цих держав стандартам НАТО. Завдяки цьому Швеція та Фінляндія можуть набути членства без попереднього виконання «Плану дій щодо членства в НАТО». Однак потрібна ратифікація парламентами усіх держав-членів рішення про прийняття нових учасників, а нині ми бачимо наявність держав, які хочуть реалізувати свої національні інтереси завдяки нинішнім процесам розширення НАТО. Не виключено, що затягування Туреччиною та Угорщиною з ратифікацією протоколів є частиною плану Росії не допустити або принаймні сповільнити розширення НАТО. За нашим прогнозом існує висока ймовірність подальшого розширення НАТО нейтральними державами, наприклад, Ірландією. Відмова нейтральних держав від нейтралітету посилить позиції Альянсу в Північній Європі. Росія намагалася відтіснити НАТО від своїх кордонів, але досягла протилежного результату. Ключові слова: нейтралітет держави, розширення НАТО, Швеція, Фінляндія, Росія, безпека, оборона. Перелік використаних літературних джерел. Алексієвець, Л., Алексієвець, М. (2020). Трансформація відносин України та НАТО в 1991-2019 рр.: історичний аспект. Український історичний журнал, 1, 126-142. Брайчевська, О., Ковальчук, Ю. (2017). Особливості зовнішньої політики Швеції в умовах сучасної геополітичної ситуації. Вісник Черкаського університету, 3, 90-99. Дем’янчук, Ю. (2019). На шляху до НАТО: сучасні виклики та перспективи реалізації політики безпеки. Вісник Львівського національного університету. Серія «Міжнародні відносини», 46, 37-53.