«Досвід Європейського Союзу у боротьбі з корупцією: кращі практики для України»
Автор: Бакуліна Анастасія Михайлівна
Кваліфікаційний рівень: магістр
Спеціальність: Міжнародні відносини
Інститут: Інститут гуманітарних та соціальних наук
Форма навчання: заочна
Навчальний рік: 2022-2023 н.р.
Мова захисту: англійська
Анотація: Європейський Союз як потужне інтеграційне об’єднання у складі 27 держав-членів в основу функціонування якого закладено принцип гарантування верховенства права, не може сьогодні залишатись осторонь таких процесів як боротьба з корупцією. Вплив нормативної сили ЄС, а саме поширення його норм, цінностей, традицій та практик на зовнішнє середовище, у тому числі, досвіду Співтовариства у боротьбі з корупцією, головно, на країни, які обрали з-поміж зовнішньополітичних опцій вступ до ЄС є вкрай важливим. Повномасштабна збройна агресія Росії не призупинила боротьбу України з корупцією, а отримання статусу кандидата у члени ЄС у червні 2022 року лише посилює цю боротьбу в Україні. Прикладом може тут слугувати прийняття нової антикорупційної стратегії України (2022 р.), а також Стратегії комунікації з європейської інтеграції (2022 р.). Більше того, Брюссель продовжує перманентно підтримувати Київ у цьому напрямку, головно, через флагманську програму Антикорупційної ініціативи ЄС (EUACI), котра сприяє розбудові системної та, передусім, комплексної боротьби з корупцією в Україні. Об’єкт дослідження – боротьба з корупцією в Європейському Союзі. Предметом дослідження є кращі практики боротьби з корупцією в ЄС та особливості їх залучення в Україні. Мета дослідження – дослідити особливості боротьби з корупцією в Європейському Союзі та запозичення кращих практик Об`єднання у боротьбі з корупцією в Україні. У магістерській кваліфікаційній роботі досліджуються особливості боротьби з корупцією в Європейському Союзі та запозичення кращих практик Об`єднання щодо боротьби з корупцією в Україні. Визначено, що Європейський Союз під час своєї тривалої антикорупційної діяльності розробив низку важливих юридичних документів. Протидія корупції у законодавстві Європейського Союзу здійснюється на універсальних засадах (участь міжнародних суб’єктів у створенні та дотриманні правових норм) і на регіональному рівні (імплементація правової основи для конституційного устрою держав-членів). З’ясовано, що характер, масштаби та ефективність антикорупційної політики є різними у державах-членах ЄС. Шість держав-членів Європейського Союзу, а саме Данія, Фінляндія, Швеція, Нідерланди, Німеччина та Люксембург, увійшли до десятки країн із найнижчим рівнем корупції. Антикорупційна політика Фінляндії, Данії та Швеції має певну рису, яка знижує корупцію, – це відкритість влади, морально-психологічне несприйняття корупції громадянами, зростання прозорості та сприяння залученню населення до реалізації антикорупційних заходів. Увагу акцентовано на державних антикорупційних інституціях в Україні. Таким чином, можна виокремити: 1) Вищі органи влади - Верховна Рада України, Кабінет Міністрів України, Президент України; 2) Спеціально уповноважені суб’єкти боротьби з корупцією – Спеціалізована антикорупційна прокуратура; Національне агентство з питань запобігання корупції; Національне антикорупційне бюро України; Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів; Вищий антикорупційний суд України; 3) Усі інші органи державної влади та місцевого самоврядування - Національна поліція; Державне бюро розслідувань; місцеве самоврядування. Висвітлено моніторинг процесу реалізації заходів за допомогою «Пульсу угоди», а також проаналізовано програми ЄС «EU for integrity» та Антикорупційну ініціативу ЄС(EUACI). Метою цієї ініціативи є підтримка організацій громадянського суспільства на національному рівні у сфері антикорупційної діяльності, спрямованої на взаємодію органів державної влади та місцевого самоврядування та громадських ініціатив протидії корупції для впровадження державних реформ, а також реалізації широкої адвокаційної та наглядової діяльності. EUACI також стоїть за такими розробками, як електронна система управління справами (e-case management) для антикорупційних установ, модулі продажу та оренди державного та комунального майна успішною організацією ProZorro, географічні інформаційні системи для місцевих муніципалітетів та відкриті бюджети для шкіл. Допомога EUACI організаціям громадянського суспільства та журналістам-розслідувачам посилила їх спроможність відігравати важливу роль у боротьбі з корупцією. У роботі виокремлено рекомендації щодо вирішення проблеми корупції в Україні в умовах війни та у контексті її євроінтеграційного курсу. Основні з них передбачають координацію та узгодження діяльності усіх органів спеціальної компетенції у сфері протидії корупції, посилюючи та спрощуючи інформаційний обмін у межах компетенції Національного антикорупційного бюро України, Національного агентства з питань запобігання корупції та Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів. Ключові слова – корупція, Європейський Союз, Україна, антикорупційна діяльність, кращі практики. Перелік використаних літературних джерел. Шинкаренко Н. В. Національне антикорупційне бюро України як суб’єкт запобігання корупції. Прикарпатський юридичний вісник : зб. наук. праць 2016. № 2 (11). 150 с. С. 74-77. Dei O. M., Skliar I. S., Cherneha A. Preventing and Combating Corruption in the European Union: The Practice of Member States. Available from: https://elibrary.kubg.edu.ua/id/eprint/39160/1/A_Chernega_SLR_FPMV.pdf European Commission. Support Group for Ukraine. Activity Report. First 18 months. Available from: https://ec.europa.eu/neighbourhood-enlargement/sites/near/files/neighbourhood/pdf/ key-documents/ukraine/20161028-report-sgua.pdf Marta Kralikova. Importing EU norms: the case of anti-corruption reform in Ukraine, Journal of European Integration (2022). Available from: 10.1080/07036337.2021.1872559