«Трансформація політики безпеки Швеції та Фінляндії у XXI ст.»
Автор: Мушак Анастасія Ігорівна
Кваліфікаційний рівень: магістр
Спеціальність: Міжнародні відносини
Інститут: Інститут гуманітарних та соціальних наук
Форма навчання: заочна
Навчальний рік: 2022-2023 н.р.
Мова захисту: українська
Анотація: У 2022 році російсько-українська війна стає серйозним викликом безпеки цілого європейського регіону, зокрема для країн, що мають спільні кордони з Росією та не є членами НАТО. Хоч і Росія неодноразово була агресором протягом ХХІ століття та заявлала про свої агресивні наміри всьому європейському регіону, Європа вперше за довгий час зіштовхнулась саме з такою повномасштабною війною у регіоні, що спричинило перегляд політики безпеки низки держав, зокрема і Швеції та Фінляндії. Для цих держав постало питання зміни вектору своєї політики безпеки та членство в НАТО. Як відомо НАТО є наймогутнішою військовою організацією, що зорієнтована проти Росії, саме тому Швеція та Фінляндія рішуче подали заяву на членство в НАТО, цим самим змінивши свою позицію нейтралітету. Об’єкт дослідження – політика безпеки Швеції та Фінляндії. Предмет дослідження – особливості, чинники та механізми трансформації політики безпеки Швеції та Фінляндії у XXI ст. Мета дослідження – дослідити трансформацію політики безпеки Швеції та Фінляндії у ХХІ столітті. У магістерській кваліфікаційній роботі значну увагу зосереджено на аналізі джерельної бази та стану дослідження трансформації політики безпеки Швеції та Фінляндії. Виявлено, що література дослідження політики збереження нейтралітету та військової позаблоковості (до 2022 року) є досить широкою та опрацьованою, як європейськими, так і українськими вченими. Однак саму трансформацію політики безпеки Швеції та Фінляндії, що відбулась у 2022 році, на даний час мало хто досліджував в джерел з цього приводу, крім інформації у медіа-ресурсах, майже немає. Тому тема потребує комплексних досліджень та набуває важливого теоретичного значення. У роботі розглянуто та зроблено акцент саме на трансформації політики безпеки у 2022 році, на що вплинула російсько-українська війна. Досліджено, основні засади принципи та пріоритети політики безпеки Швеції та Фінляндії. З чого виявлено, що основними пріоритетами є збереження територіальної цілісності, сувернітету, розробка стратегій укріплення національної безпеки та виявлення загроз для превентивного уникнення. Наголошено на формуванні нейтрального та військового позаблокового статусу у часи після холодної війни та його вплив на політику безпеки Швеції та Фінляндії впродовж ХХІ століття [5]. У ході написання роботи також виявлено основні механізми та чинники трансформації політики безпеки Швеції та Фінляндії. Було зазначено об’єктивні (те, що потребує захисту), суб’єктивні (те, що забезпечує захист) та нормативно-правові механізми. Серед основних чинників трансформації у роботі виокремлено безпеку Європейського, зокрема Балтійського регіону; російські війни впродовж ХХІ століття та повномасштабну російсько-українську війну у 2022 році на території Європи як головний чинник; а також фактор впливу та репутації НАТО як найефективнішої військової організації у європейському регіоні [4]. Проаналізовано також вплив чинників протягом різних років у ХХІ столітті на зміни у політиці безпеки Швеції та Фінляндії. Виокремлено конкретні важливі дати, а саме: 2008 - 2013 рр. – наростання військової присутності Росії на території Балтійського регіону та вплив кризи 2008 року і грузинсько-російської війни. Наступними датами є 2014 - 2021 рр. – період вторгнення Росії в Україну, анексія Криму та окупація Донбасу, саме цей період наштовхнув Швеція та Фінляндію до укріплення оборони та створенні нової стратегії політики безпеки з нахилом на військові навчання, а саме Аврора-17. Рушійним періодом став 2022 рік – повномасштабна російсько-українська війна, адже в цей час Швеція і Фінляндія відмовились від нейтралітету та вирішили стати членами НАТО [1, 2]. Також в роботі проаналізовано перспективи та проблеми зміни політики безпеки Швеції та Фінляндії щодо вступу в НАТО. Вказано, наскільки сильною стане національна безпека як Швеції, так і Фінляндії і взагальному Балтійський регіон і розписано чому це вбереже їх від можливої агресії зі сторони Росії. Встановлено проблеми, що можуть виникати, а саме через збільшення військово-оборонного бюджету та дій зі сторони Росії поки держави ще не стали повноцінними членами НАТО. Охарактеризовано також основні сценарії на шляху до вступу в НАТО для Швеції та Фінляндії [3]. Ключові слова – трансформація політики безпеки, НАТО, безпека, повномасштабна війна, співпраця, нейтралітет, військова позаблоковість. Перелік використаних літературних джерел. Dahl, A. (2022). Ryssland: Maste svara om Sverige gar med i NATO. Dagens Nyheter. Available from: https://www.dn.se/sverige/ryssland-maste-svara-om-sverige-gar-med-i-nato/ Forsberg, R. (2022). Sisters But Not Twins: Prospects of Finland and Sweden’s NATO Accession. Wilson Center. Available from: https://www.wilsoncenter.org/article/sisters-not-twins-prospects-finland-and-swedens-nato-accession Finland and Sweden in NATO: changes in the security architecture of Northern Europe. SpecialEurasia. Available from: https://www.specialeurasia.com/2022/05/02/finland-sweden-nato-europe/ Holmstrom, M. (2022). Minskad misstro mot Sveriges forsvar. Dagens Nyheter. Available from: https://www.dn.se/sverige/minskad-misstro-mot-sveriges-forsvar/ Patterson, C. (2020). Neutrality and its compatibility with the European Union: comparative case studies of Austria, Finland, and Sweden. Semantic Scholar. Available from: https://www.semanticscholar.org/paper/Neutrality-and-its-compatibility-with-the-European-Patterson/ec916e3ffdd3d3d604c38cc37dd125a4904a5a4e