«Екологічна та кліматична співпраця в рамках Ініціативи ЄС «Східне партнерство»»
Автор: Пономаренко Ольга Ярославівна
Кваліфікаційний рівень: магістр
Спеціальність: Міжнародні відносини
Інститут: Інститут гуманітарних та соціальних наук
Форма навчання: заочна
Навчальний рік: 2022-2023 н.р.
Мова захисту: українська
Анотація: Ініціатива Європейського Союзу «Східне партнерство» — це формат регіональної співпраці, адресований Вірменії, Азербайджану, Білорусі, Грузії, Молдові та Україні. Вона пов’язана з Європейською політикою сусідства і базується на тих же принципах і методах дії. По суті, це план розвитку відносин між Союзом та країнами Східної Європи та Південного Кавказу, план, який пропонує останнім можливість поступового приєднання до політики та програм ЄС та інтеграції до спільного ринку. Співпраця ЄС зі східними сусідами має вплив на передачу передових практик ЄС у різних сферах: торгівлі, економіці, політиці соціальній сфері. В цій роботі ми зробимо акцент на екологічній та кліматичній складовій співробітництва в рамках ініціативи СхП. Об’єднання стало додатковим стимулом для екологічного, соціального, економічного розвитку у державах-учасницях. Реалізація за принципом «більше за більше» дозволяє країнам – адресатам отримувати значніші обсяги допомоги від ЄС за вдало проведені реформи. Помітні позитивні зрушення у багатьох сферах, покращена нормативно-правова база у питаннях захисту довкілля, збільшується кількість «зелених» робочих міст, зменшуються викиди шкідливих в атмосферу, але існує ще багато можливостей для вдосконалення та розширення роботи. Об’єктом дослідження є екологічний та кліматичний вимір інтеграції країн Східного партнерства. Предметом дослідження є особливості екологічної та кліматичної інтеграції, проблеми та перспективи наближення країн СхП до стандартів ЄС. Мета дослідження – виявлення особливостей екологічної та кліматичної інтеграції, проблемних аспектів, актуального стану відносин та перспектив наближення країн СхП до стандартів ЄС. Досліджуючи питання «Екологічної та кліматичної інтеграції країн Східного партнерства» ми визначено, що «Східне партнерство» - своєрідний план регіональної співпраці ЄС, який адресований Вірменії, Азербайджану, Білорусі, Грузії, Молдові та Україні. Він пов’язаний з Європейською політикою сусідства, яка проводиться з 2004 року, і пропонує державам можливість поступового приєднання до політики та програм ЄС; інтеграції до спільного ринку [1]. Ініціатива «Східне партнерство» базується на відданості принципам міжнародного права та на фундаментальних цінностях. Співпраця між ЄС та країнами- партнерами відбувається у 2-х форматах: двосторонньому та багатосторонньому. Вагомий внесок роблять робочі групи, одна з таких - робоча група №3 під назвою «Довкілля, зміна клімату та енергетична безпека» працює над низкою питань формування комплексної інтегрованої сталої екологічної, кліматичної та енергетичної політики для регіону Східного партнерства. Варто згадати й про реалізацію програми та допоміжних ініціатив таких, як: EU4Environment, EMBLAS +;EU Water Initiative +; INOGATE; EU4Climate всі вони спрямовані на реалізацію цілей СхП у екологічному та кліматичному напрямку [1,2]. Досліджено особливості екологічної та кліматичної інтеграції держав «Асоційованого тріо». «Асоційовано тріо» - платформа посиленого співробітництва між Грузією, Молдовою, Україною та ЄС, а також між собою. Створивши таке об’єднання, три держави намагалися вкотре продемонструвати бажання повністю інтегруватися у ЄС, це також змушує їх активніше залучатися до різноманітних програм та ініціатив Союзу, в тому числі і у сфері екології та клімату. Молдова – лідер майже за всіма показниками «зеленої» інтеграції держав, за нею Україна та Грузія, однак, незважаючи на велику увагу до екологічної та кліматичної тематики за останні роки, у державах все ще зберігається ряд чинників, які гальмують їх розвиток у цій сфері, а саме: корупція, недостатній контроль за дотриманням існуючих законів, конфлікт інтересів із іншими галузями, такими як промисловість та сільське господарство [3]. Особливості ініціативи «Східне партнерство» у Вірменії, Азербайджані та Білорусі. За весь період діяльності ініціативи СхП ці країни дещо покращили свої показники співпраці із ЄС у сфері екології та клімату, проте зв’язки цих трьох держав та ЄС, порівняно із країнами «Асоційованого тріо» є досить слабкими. Білорусь взагалі припинила свою участь в ініціативі через санкції, накладені ЄС, а тепер всіляко сприяє Росії у захоплені українських територій. Проте, варто зазначить, що до ескалації конфліктів держави проводили досить активну політику, спрямовану на покращення екологічної ситуації. На території цих держав діяли, а в деяких і досі продовжується реалізація різних програм, таких як: «EU4Climate», «EU4Environment», «EUGreen», «Savewаter» та інші, які допомагають наблизити країни до більш екологічного існування та використовувати на повну його переваги [5]. Основні виклики та загрози екологічній та кліматичній можна поділити на дві категорії: зовнішні та внутрішні. Серед зовнішніх виділяють: розрив у рівні співробітництва; загострення конфлікту у Нагірному Карабасі; зменшення інвестицій спрямованих на екологічну та кліматичну складову, оскільки збільшуються витрати на військову. Щодо внутрішніх загроз: відсутність належної комунікації між органами влади та громадянами; недостатня реалізація принципу участі; низька ефективність інституцій і політики. Щодо основних досягнень за роки існування СхП. У першу чергу, державам вдалося налагодити стабільний діалог на різних рівнях, щодо екологічної та кліматичної співпраці. Кожна з учасниць ініціативи значною мірою вдосконалила законодавчу базу, яка регулює екологічну та кліматичну політику. Також одним з досягненень стало створення транс’європейської транспортної мережі для реалізації та розвитку загальноєвропейської мережі залізничних ліній, доріг, внутрішніх водних шляхів. Сфера, у якій також було зафіксовано декілька позитивних результатів, це пом’якшення наслідків зміни клімату: енергоефективність, відновлювані джерела енергії та скорочення викидів ПГ. Угода мерів стала ключовою для залучення великої кількості місцевих органів влади до скорочення викидів CO2. Значну роботу було проведено для озеленення міст та створення «зелених» робочих місць. Основні рекомендації ЄС країнам Східного партнерства. На цьому фоні головні ініціативи, визначені в Економічному та інвестиційному плані, пропонують можливості для озеленення енергетичного сектору, включаючи диверсифікацію джерел енергії. Розвиток зелених міст також є перспективним напрямком Зеленої угоди та Східного партнерства в цілому. ЄС дотримується Сендайської рамкової програми щодо зменшення ризику стихійних лих це ще один перспективний напрямок для держав-учасниць ініціативи. Також важливо у кожній державі створити систему моніторингу, звітності та верифікації щодо зміни клімату на національному рівні та забезпечити її ефективне застосування [6]. Ключові слова – Східне партнерство, інтеграція, екологічне співробітництво, кліматичне співробітництво, ЄС, зелений курс. Перелік використаних літературних джерел: Нагорняк І. (2018) Ініціатива ЄС «Східне партнерство». Інституційні основи, завдання та перспективи змін. Наукові записки, 2(88)), 1-20. Спільна декларація країн-учасниць Празького саміту з питань Східного партнерства (2009). Режим доступу: http://eeas.europa.eu/delegations/ukraine/documents/eu_uk_chronology/090507__prague_declaration_of_the_eastern_pa rtnership_summit_uk.pdf Щейко Ю. (2021) Що "Асоційоване тріо" дасть Україні, Грузії та Молдові? Made for minds, 45 (2), 42-43. Eastern Partnership Index 2020-2021 (2021). Available from: https://eap-csf.eu/for-download