«Стратегія «м’якої сили» у взаєминах ЄС та держав Східної Азії»
Автор: Мостова Вікторія Валентинівна
Кваліфікаційний рівень: магістр
Спеціальність: Міжнародні відносини
Інститут: Інститут гуманітарних та соціальних наук
Форма навчання: заочна
Навчальний рік: 2022-2023 н.р.
Мова захисту: українська
Анотація: Європейський Союз та держави Східної Азії, а саме Китайська Народна Республіка, Японська Держава та Республіка Корея, відіграють провідну роль у світовій політиці та економіці. Важливим аспектом їхнього успіху є реалізація стратегії «м’якої сили» та управління своїм іміджем. Китай, Японія, Корея є стратегічними партнерами та пріоритетом для ЄС та його держав-членів. У сучасному світі ЄС і східноазійські держави мають широкі спільні інтереси та стають все більш взаємозалежними. Європа та Східна Азія можуть багато чого запропонувати в культурній сфері: обидва регіони мають довгу, багату та різноманітну культурну, мовну та історичну спадщину. У той же час між ЄС і державами Східної Азії залишаються історичні та ідеологічні відмінності, які впливають на відповідну політику та практику, пов’язану з культурною діяльністю. Країни-члени ЄС уже мають багату традицію двосторонньої співпраці з Китаєм, Японією та Південною Кореєю у сфері культури, яка охоплює різноманітні сектори та передбачає підтримку культурного співробітництва, публічної дипломатії та поширення інформації. Однак культурна співпраця з східноазійськими державами також породжує низку спільних проблем для держав-членів ЄС, які в основному походять від різних культурних, процедурних та адміністративних традицій. Об’єкт дослідження – «м’яка сила» як інструмент зовнішньої політики у міжнародних відносинах. Предмет дослідження – «м’яка сила» у зовнішньополітичних стратегіях й комунікаціях Європейського Союзу та держав Східної Азії. Мета – дослідити особливості, механізми, форми та вектори реалізації стратегій «м’якої сили» у взаєминах Європейського Союзу та держав Східної Азії. У даній магістерській кваліфікаційній роботі опрацьовано джерельну базу та стан дослідження проблеми реалізації стратегії «м’якої сили» у взаєминах ЄС та держав Східної Азії. Як наслідок, було визначено, що це питання широко досліджується переважно зарубіжними дослідниками. Разом з тим, наголошується, що більша увага науковців акцентується на дослідженні ключових проявів «м’якої сили» ЄС, Китаю, Японії та Південної Кореї, натомість питання їх взаємного «м’якого» впливу потребує подальшого вивчення. Висвітлено концептуальні засади та теоретико-методологічні аспекти стратегії «м’якої сили» у сучасній глобальній політиці. Найважливішим у даному контексті є комплексні дослідження концептуальні моделі «м’якої сили», яку поділяють на економічну, політичну, гуманітарну, дипломатичну та культурну «м’яку силу». Відповідно до класифікації «м’якої сили» визначено її основні цілі. Визначено систему цінностей як предмет впливу у стратегіях «soft power» Європейського Союзу, а також розкрито ціннісний потенціал та ресурси «м’якої сили» держав Східної Азії. У результаті було виявлено, що як ЄС, так і держави Східної Азії володіють великим потенціалом для просування своїх цінностей, ідеалів та культури. Проаналізовано форми та механізми реалізації «м’якої сили» у взаєминах ЄС та КНР через політико-ідеологічний та культурно-гуманітарний вимір. Наприклад, популяризація культури, обміни у сфері науки та досліджень; економічна співпраця на основі «soft» стратегії; поширення повідомлень за допомогою соціальних медіа. Досліджено стратегію «soft power» у зовнішньополітичних комунікаціях та взаємодіях ЄС та Японії. Як наслідок виявлено, що вектори культурної політики Японії, як форми реалізації «м’якої сили», орієнтовані на зовнішню європейську аудиторію, що позитивно впливатиме на сприйняття японської культури і традицій. Натомість, стратегія «м’якої сили» ЄС в Японії, реалізація європейських культурно-гуманітарних проєктів є менш активними та динамічними. Проаналізовано вектори, форми та інструментарій «soft power» у взаєминах Європейського Союзу та Республіки Корея. Виявлено, що обидва актори реалізують спільну взаємовигідну діяльність у сфері публічної дипломатії. Ця діяльність охоплює освіту, науку, культуру, екологію, економіку та технології. Досліджено нормативно-правовий та інституційний вимір у реалізації «м’якої сили» у взаєминах ЄС та держав Східної Азії. Зокрема, визначено нормативно-правові акти, які визначають стратегію «м’якої сили», та ключові суб’єкти із забезпечення взаємного зовнішньополітичного «м’якого» впливу. Ключові слова: м’яка сила, публічна дипломатія, Європейський Союз, Китай, Японія, Південна Корея, зовнішньополітичний вплив. Перелік використаних літературних джерел. Бєлоусова, Н. (2012). «М’яка» сила як потенціал зовнішньополітичного впливу держави. Актуальні проблеми міжнародних відносин. Випуск 107 (Частина I), 148-151. Desideri, N. (2013). Bubble Pop: An Analysis of Asian Pop Culture and Soft Power Potential. Res Publica - Journal of Undergraduate Research: Vol. 18. Available from: http://digitalcommons.iwu.edu/respublica/vol18/iss1/9 Jakimow, M. (2019). Desecuritisation as a soft power strategy: the Belt and Road Initiative, European fragmentation and China’s normative influence in Central-Eastern Europe. Asia Eur J 17, pp. 369–385. Available from: https://doi.org/10.1007/s10308-019-00561-3 The EU and Soft Power (2020). Available from: https://europe.unc.edu/iron-curtain/power-and-politics-the-prisoners-dilemma/the-eu-and-soft-power/ Valieva, J. (2018). Cultural Soft Power of Korea. Journal of History Culture and Art Research, 7(4), pp. 207-213. Available from: http://dx.doi.org/10.7596/taksad.v7i4.1837.