«Соціальна політика як чинник «м’якої сили» Скандинавських країн»
Автор: Паляниця Анастасія Віталіївна
Кваліфікаційний рівень: магістр
Спеціальність: Міжнародні відносини
Інститут: Інститут гуманітарних та соціальних наук
Форма навчання: заочна
Навчальний рік: 2022-2023 н.р.
Мова захисту: українська
Анотація: З традиційної геополітичної точки зору міжнародні відносини можуть вестися найефективнішим шляхом у поєднанні опори на військову міць і жорстку дипломатію, в обох випадках наголошуючи на примусі як на основному засобі досягнення бажаних результатів. Проте Скандинавські країни доводять, що за допомогою м’якої сили, яка є здатністю отримати те, що держава хоче, за допомогою залучення, а не примусу, через привабливість культури, і політичних ідеалів, можна найкраще залучати інших до участі у бажаному курсі. Об’єктом даного дослідження виступає соціальна політика Скандинавських країн. Предметом є чинник м’якої сили соціальної моделі держав Північної Європи. Мета даної роботи полягає у визначенні ступеня впливу соціальної політики Скандинавських держав на їхню м’яку силу. У магістерській кваліфікаційній роботі досліджується вплив скандинавської соціальної політики на політику м’якої сили Данії, Швеції, Норвегії та Фінляндії. Було проаналізовано стан наукового дослідження понять «скандинавська соціальна політика» та «м’яка сила». Нордична соціальна модель відрізняється своїм наголосом на максимізації участі робочої сили, сприянні гендерній рівності, широким рівням виплат, великим масштабом перерозподілу доходів і ліберальним використанням експансіоністської фіскальної політики [1]. Привабливість і м’яка сила нації впливатимуть на більшість брендів і компаній, особливо тих, які мають чітке національне походження та асоціації. Визначальною рисою м’якої сили є те, що вона не є примусовою, вона включає культуру, політичні цінності та зовнішню політику [4]. Визначено специфічність данського поняття «hygge» як основи м’якої сили країни. Багато елементів датської м’якої сили, які, мобілізують почуття «hygge» і відчуття затишку, щоб виділити Данію серед конкурентів у багатьох напрямках. Сенсорні та афективні компоненти цього поняття свідомо й активно використовуються данськими фірмами та є компонентом данської держави як інструмент для досягнення економічних, політичних і соціальних цілей. «Hygge», як концепція, явно використовує різноманітні сенсорні комплекси для досягнення афективних результатів, що ефективно «рекламує» державу у світі [2]. Поняття «hygge» виступає як інструменту м’якої сили Данії, що дозволяє їй бути в топі країн за рейтингом Global Soft Power Index. Проаналізовано шведську модель добробуту для всіх. Шведська держава соціального забезпечення практично ліквідувала бідність, особливо серед людей похилого віку та сімей з дітьми, але має один із найважчих податкових тягарів у світі. Сьогодні середня шведська працююча сім’я сплачує приблизно половину свого заробленого доходу у вигляді національних і місцевих податків. Проте, незважаючи на критику, завдяки «шведській моделі» соціального розвитку та втілення її як у внутрішній, так і у зовнішній політиці, Швеція посіла четверте місце в індексі The Soft Power 30 у 2019 році, проте через поширення пандемії COVID-19 та введених обмежень у 2022 році держава посіла 14 місце. Держава залишається однією з найкращих у використанні своєї м’якої сили. Було охарактеризовано м’яку силу Норвегії як держави добробуту. Соціальна модель цієї держави сконцентрована на забезпеченні, що стосується будь-яких заходів, які держава робить для сприяння соціальному та економічному добробуту населення, соціальна політика охоплює більш конкретно послуги та виплати, спрямовані на тих, хто має проблеми із заробітком на життя самостійно, або хто не в змозі забезпечувати себе. Держава завдяки цьому постійно очолює Індекс людського розвитку, висока очікувана тривалість життя, якісна освіта та високий ВВП на душу населення, зберігають місце серед світового топу Soft Power 30. Постійне зростання ВВП і місце в десятці найкращих у рейтингу легкості ведення бізнесу згідно Світового банку також сприяли високій оцінці субіндексу підприємств [5]. Визначено роль фінської соціальної моделі у формування м’якої сили. Фінляндія демонструє кілька таких характеристик, які відповідають загальним характеристикам так званої скандинавської моделі. Вони отримані з характеристик, пов’язаних із вхідними ресурсами держав добробуту, у широкому масштабі соціальної політики; наголос на повній зайнятості, включаючи тристоронні переговори всередині сектору зайнятості; високий рівень універсальних прав на соціальні виплати та послуги; і висока частка соціальних видатків ВНП [3]. Така нордична політика ставить Фінляндію в топ 20 країн в індексі Soft Power 30. Ключові слова – соціальна політика, м’яка сила, Скандинавські країни, скандинавська соціальна модель, європейська соціальна модель, держави добробуту. Перелік використаних літературних джерел. Alestalo, M., Hort, S. E. O., Kuhnle, S. (2009). The Nordic Model: Conditions, Origins, Outcomes, Lessons. Hertie School of Governance. Available from: https://www.researchgate.net/publication/242492153_The_Nordic_Model_Conditions_Origins_Outcomes_Lessons Howell, J. P. (2015). Towards an Affective Geopolitics: Soft Power and the Danish Notion of “Hygge”, In C. P. Heidkamp, T. Paddock, Ch. Petto (Eds.), Environment, Space, Place (pp. 97–120). Minnesota: University of Minnesota Press. Available from: https://www.researchgate.net/publication/302483567_Towards_an_Affective_Geopolitics_Soft_Power_and_the_Danish_Notion_of_Hygge Kettunen P. (2001). The Nordic Welfare State in Finland. Routledge Informa Ltd. Nye, J. S. (2004). Soft Power the Means to Success in World Politics. New York: Public Affairs. Available from: http://ezproxy.msu.edu:2047/login?url=http://search.ebscohost.com/login.aspx?direct=true&scope=site&db=e000xna&AN=461952 Rodseth A. (1997). Why has unemployment been so low in Norway? In J. E. Dolvik, A. H. Steen (Eds.), Making Solidarity Work: The Norwegian Labour Market Model in Transition (pp. 155–188). Oslo: Scandinavian University Press.