«Політика розширення ЄС у регіоні Західних Балкан: виклики та шляхи подолання»
Автор: Рафаловська Соломія Олегівна
Кваліфікаційний рівень: магістр
Спеціальність: Міжнародні відносини
Інститут: Інститут гуманітарних та соціальних наук
Форма навчання: заочна
Навчальний рік: 2022-2023 н.р.
Мова захисту: українська
Анотація: Регіон Західних Балкан традиційно відзначався високим рівнем нестабільності. Водночас Західні Балкани як регіон важливі для Європейського Союзу з огляду на їхнє зручне геополітичне розташування, географічну близькість, важливість для транспортування енергоресурсів, наявність значних запасів корисних копалин тощо. Відтак політика розширення Європейського Союзу у регіоні Західних Балкан є актуальною та важливою для наукового аналізу. У роботі проаналізовано стан наукового дослідження особливостей реалізації політики розширення Європейського Союзу у регіоні Західних Балкан. З’ясовано, що незважаючи на той факт, що проблематика стала об’єктом ґрунтовного наукового аналізу вітчизняних та зарубіжних вчених, окремі аспекти проблеми є недостатньо вивчені, відтак потребують додаткового політологічного дослідження. У роботі простежено особливості та історичні аспекти реалізації політики розширення Європейського Союзу. Проаналізовано Західні Балкани як об’єкт політики розширення ЄС. Розкрито особливості інтеграційної стратегії Європейського Союзу щодо регіону Західних Балкан [1; 4]. Досліджено особливості реалізації політики розширення ЄС щодо кожної із західнобалканських держав: Хорватії, Албанії, Чорногорії, Північної Македонії, Сербії, Боснії та Герцеговини, Косово [1-3]. Розкрито основні загрози, які перешкоджають реалізації політики розширення Європейського Союзу у регіоні Західних Балкан. Також проаналізовано перспективи інтеграції західнобалканських держав до Європейського Союзу [2; 5]. Об’єкт дослідження – політика розширення ЄС. Предмет дослідження – особливості, проблеми та перспективи реалізації політики розширення ЄС у регіоні Західних Балкан. Мета роботи – дослідити особливості та механізми політики розширення ЄС на прикладі євроінтеграційного процесу країн регіону Західних Балкан.. Підсумовано, що серед держав регіону Західних Балкан успішно реалізувати свої євроінтеграційні наміри станом на сьогодні змогла тільки Хорватія. Інші західнобалканські країни знаходяться на різних стадіях взаємовідносин з Європейським Союзом у контексті перспектив вступу. Серед перешкод, які стоять на шляху вступу країн західних Балкан до Європейського Союзу, є як чинники, які характеризують західнобалканський регіон загалом (історичні, геокультурні, економічні, етнічні та релігійні), так і чинники та проблеми, характерні для кожної окремо взятої західнобалканської держави. Крім того, на сучасному етапі появилася низка зовнішніх загроз, які можуть стати на заваді реалізації євроінтеграційних процесів у регіоні Західних Балкан. До таких загроз насамперед можна віднести пандемію коронавірусу, російсько-українську війну, а також зростання впливу на регіон з боку Російської Федерації та Китаю. Ключові слова: Західні Балкани, Європейський Союз, політика розширення ЄС, європейська інтеграція, Хорватія, Албанія, Чорногорія, Північна Македонія, Сербія, Боснія та Герцеговина, Косово. Перелік використаних літературних джерел: Бульвінський, А.Г. (Ред.). (2020). Інтеграційні виміри трансформації пострадянського простору. К. : ДУ «Інститут всесвітньої історії НАН України» Мартинов, А. (2021). Західні Балкани в політичній стратегії Європейського Союзу. Дриновський збірник. 14. 69-77. Доступний з: https://periodicals.karazin.ua/drinov/article/view/17854/16416 Миронова, М. (2010). Еволюція політики ЄС щодо країн Західних Балкан. Актуальні проблеми міжнародних відносин. 93 (2). 28-37. Палагнюк, Ю. (2013). Процес інтеграції на європейському континенті: теоретичні та історичні аспекти. Демократичне врядування. 12. Доступний з: https://science.lpnu.ua/sites/default/files/journal-paper/2022/feb/26808/palagnjuk.pdf Чумаченко, О. (2010). Політика розширення Європейського Союзу в Західних Балканах: основні ризики та шляхи їх подолання. Проблеми міжнародних відносин: Зб. наук. пр. 1. 32-146.