«Особливості здійснення культурної дипломатії України (2014-2022 рр.)»
Автор: Чемерис Христина Володимирівна
Кваліфікаційний рівень: магістр
Спеціальність: Міжнародні відносини
Інститут: Інститут гуманітарних та соціальних наук
Форма навчання: заочна
Навчальний рік: 2022-2023 н.р.
Мова захисту: українська
Анотація: Вивчення розвитку культурної дипломатії є особливо актуальним для сучасної України, оскільки сприяє просуванню українського культурного продукту та інтеграції України у світовий культурний простір. Актуальність дослідження зумовлена також недостатньою вивченістю феномену культурної дипломатії загалом, зокрема, її інституційних вимірів в Україні. Об’єктом дослідження є культурна дипломатія України. Предметом дослідження є особливості здійснення культурної дипломатії України у 2014-2022 рр., її інституційний вимір та головні напрямки здійснення культурної дипломатії. Метою цієї магістерської кваліфікаційної роботи є дослідження особливостей культурної дипломатії України після Революції Гідності у 2014 р. до повномасштабного російського вторгнення у лютому 2022 р., а також визначити основні проблеми та перспективи її подальшої реалізації. Ми вивчили історію української державної культурної дипломатії, яка починається від створеного Симоном Петлюрою «високої державної установи культури», яка вирушила для пропагандистських поїздок за кордон — засобами музичної дипломатії лобіювати «українське питання» - хор «Щедрик» під управлінням Олександра Кошиця, який був прикладом першого в історії сучасної України державного проекту культурної дипломатії. Згодом на довго історія української культурної дипломатії як інституту припиняється, а продовжується лише колами діаспори, які пропагували українську культуру на Американському континенті та нерадянських/несоціалістичних країнах Європи. Ми дослідили також інституційну складову культурної дипломатії України, яка представлена головним чином Міністерством закордонних справ України, Міністерством культури України, а також культурно-інформаційні центрами та дипломатичними представництвами України закордоном Проте, на сьогодні найважливіші функції культурної дипломатії перекладені на Український інститут, Український фонд культури та Український інститут книги. Всі вони були засновані після Революції Гідності та ведуть свою діяльність за допомогою молодих прогресивних команд, які мають свіже бачення та нові ідеї, засновані на прозорості, відкритості, ефективності та підзвітності. Дослідження розвитку культурної дипломатії України в ЄС дозволило визначити, що сприйняття держави європейською спільнотою формується під впливом кількох факторів; зокрема, це національні (загальна історія та культура), туристичні (туристична привабливість), соціальні (ментальні особливості населення), політичні (прозорість та ефективність діяльності уряду), а також економічні (якість експортованих брендів та інвестиційна привабливість). привабливість). Нами було досліджено особливості української культурної політики на американському напрямку. Найбільш активною у сфері здійснення культурної дипломатії України, все ж таки є не державні українські інституції, а проактивні члени української діаспори у США. Українська діаспора у США є значною і проактивною, оскільки проводить численні культурні заходи, надсилає значну гуманітарну допомогу в Україну, особливо після початку повномасштабного вторгнення, а також проводить активне лобіювання інтересів України у Конгресі США. Ми дослідили особливості здійснення української культурної дипломатії у період 2014-2022 рр., і виявили, що процес її розвитку значно прискорився, що спричинено також російською агресивною культурною дипломатією. Отже, після Революції Гідності та початку російсько-української війни у 2014 р., Україна значно активізувалася у сфері міжнародної культурної дипломатії, і намагається використати її для підтримки та розвитку взаємовигідних відносин, особливо з країнами Європи та Північної Америки, які є пріоритетом не тільки у сфері культурної співпраці, але і військової, економічної, політичної. Якщо до Революції Гідності українська культурна дипломатія не мала особливого значення, то після 2014 р., і особливо після 2019 р., починається збільшуватись діяльність України у цій сфері. Звичайно, найбільша активність та заангажування українських культурних суб’єктів припадає на період 2022 р., коли велика кількість митців, музикантів та діячів культури масово почали допомагати країні та ЗСУ вистояти перед російською агресією, подорожуючи по багатьох країнах світу, та проводячи активну культурну дипломатію серед народів світу. Найбільшим здобутком державних органів влади в Україні стало створення кількох інституцій української культурної дипломатії, серед яких чільне місце займає Український інститут. Ключові слова: культурна дипломатія, Український інститут, українська діаспора, Міністерство закордонних справ, зовнішня політика. Перелік використаних літературних джерел: Розумна О.(2016) Культурна дипломатія України: стан, проблеми, перспективи: аналітична доповідь. Available from https://niss.gov.ua/sites/default/files/2016-09/kultu_dypl-26841.pdf. Розумна О. (2016) Публічна та культурна дипломатія України. Available from https://kennankyiv.org/wpcontent/uploads/2016/04/Rozumna_Agora_V16_final-8.pdf. Український інститут. (2022) Available from https://ui.org.ua/ ( Mytsyk M. (2015) Cultural diplomacy as a tool for shaping the international image of Ukraine. Available from http://lib.ndu.edu.ua/dspace/bitstream/123456789/2424/1/8.pdf