«Міжнародно-правові механізми захисту прав людини у контексті російсько-української війни»
Автор: Мицко Лілія Зеновіївна
Кваліфікаційний рівень: магістр
Спеціальність: Міжнародні відносини
Інститут: Інститут гуманітарних та соціальних наук
Форма навчання: заочна
Навчальний рік: 2022-2023 н.р.
Мова захисту: українська
Анотація: Актуальність даного дослідження обумовлена дедалі більшою кількістю порушень прав людини Росією на території України. Значна кількість порушень прав людини зафіксована з моменту анексії Криму та окупації території Донбасу і до сьогодні. Після повномасштабного вторгнення 24 лютого 2022 року на територію України та протягом десяти місяців бойових дій, Росія порушила усі можливі міжнародні правові норми у сфері захисту прав людини під час війни, кількість жертв серед цивільного населення сягнула десятків тисяч, порушені права мільйонів людей. Об’єктом дослідження є система прав людини під час воєнних дій. Предметом дослідження є порушення прав людини під час російсько- української війни, основні форми їх проявів, міжнародні механізми захисту прав людини під час агресії Росії проти України. Мета дослідження полягає у тому, щоб дослідити міжнародно-правові механізми захисту прав людини в контексті російсько-української війни. У магістерській кваліфікаційній роботі досліджуються механізми захисту прав людини. Проаналізовано стан наукового дослідження поняття «права людини» та його особливості. Права людини визначено як права, що надані будь якій людині незалежно від громадянства, віри, кольору шкіри, статі чи будь якої іншої приналежності. Визначено основні форми порушення прав людини внаслідок воєнних дій. У ході збройних конфліктів виникають значні проблеми із забезпеченням прав людини [3]. Найбільш поширеними порушеннями прав людини під час воєнних дій є порушення права на життя, права на свободу пересування, права на доступ до їжі, води, права на свободу слова та інформації. Проаналізовано міжнародно-правові механізми захисту прав людини під час війни та ключові форми порушення прав людини. Ґрунтовно розкрита проблема захисту прав людини в контексті анексії Автономної Республіки Крим Російською Федерацією [4]. Серед найбільш відомих порушень прав людини можна виділити: зникнення українських активістів, утиск опозиційних ЗМІ та викрадення журналістів; тиск на судову владу, шантаж адвокатів; відкриття кримінальних справ на людей під проводом боротьби з тероризмом та екстремізмом; заборона свободи слова; переміщення осіб у примусовому порядку; депортація за межі Криму; націоналізація та знищення приватної власності; викрадення пам’яток культури та їх знищення. Висвітлено також загрози правам людини під час війни на Донбасі (2014 – 23 лютого 2022 р.). На окупованих територіях відсутній будь який правовий режим захисту прав людини а представники, які мають захищати ці права, є основними суб’єктами таких порушень [1]. Досліджено ключові виклики системі прав людини в ході повномасштабної війни РФ проти України. Серед найбільш поширених порушень прав є неправомірне поводження із війсьоковополоненими, сексуальне насильство, масові вбивства цивільного населення, незаконне утримання під вартою, застосування зброї, що заборонена міжнародними конвенціями проти військових та цивільного населення, катування та інші види злочинів [2]. Висвітлено порушення РФ норм Женевських та Гаазьких конвенцій міжнародного гуманітарного права, що визначають правила ведення війни. В цьому контексті застосовують вбивства мирного населення, військовополонених, застосовують заборонені засоби зброї, ядерний шантаж та інші. У роботі виокремлено міжнародні механізми захисту прав людини під час російського вторгнення в Україну. Ключовими міжнародними механізмами щодо захисту прав людини на окупованих територіях є: залучення міжнародних урядових та неурядових організацій, звернення до Міжнародного суду ООН, Міжнародного кримінального суду, ЄСПЛ, апелювання до міжнародного гуманітарного права, залучення ЄС та країн-членів до посилення контролю за дотриманням прав людини, прийняття резолюцій, що засуджують порушення прав людини. Визначено проблеми та перспективи посилення міжнародної співпраці щодо захисту прав людини на сучасному етапі. Перспективним у найближчому плані виглядає успіх Збройних Сил України з визволення територій Криму, Донбасу та інших окупованих територій та відновлення усіх прав та свобод громадян, що проживають на цій території. Ключові слова – права людини, міжнародно-правові механізми, російсько- українська війна, захист прав людини. Перелік використаних літературних джерел. 1. Безпалова, О. (2019). Проблемні питання, пов’язані з дотриманням прав людини під час антитерористичної операції. Адміністративне право і процес, 12(3), 154-159. 2. Ільяшко, О. О. (2018). Порушення громадянських та політичних прав та свобод людини на тимчасово окупованих територіях України та способи їх захисту. Вчені записки ТНУ імені В. І. Вернадського, 4(2), 19-27. 3. Наливайко, Л. Р., Степаненко, К. В., Щербина, Є. М. (2020). Міжнародний захист прав людини. Дніпро: ДДУВС. 4. Виноградова, О. (Ed.) (2021). Ситуація з правами людини в Криму за 7 років окупації. Київ: Дім прав людини Крим, Кримська правозахисна група, Регіональний центр прав людини, Центр громадянської просвіти «Альменда», Центр прав людини ZMINA.