«Mіжнародні освітні програми як інструмент інтеграційної політики ЄС»
Автор: Максимюк Аліна Ігорівна
Кваліфікаційний рівень: магістр
Спеціальність: Міжнародні відносини
Інститут: Інститут гуманітарних та соціальних наук
Форма навчання: денна
Навчальний рік: 2022-2023 н.р.
Мова захисту: англійська
Анотація: Міжнародні освітні програми представляють собою платформу для проведення інтеграційного процесу на освітньому рівні для потенційних країн-учасниць блоку та вже сталих учасників Європейського Союзу. Метою проведення таких програм є модернізація освітніх систем окремих країн та покращення якості надання освітніх послуг для кожної людини. Європейський Союз підтримує велику кількість проектів програм для просування та впровадження освітніх реформ, зміцнення міжнародного співробітництва, підвищення працевлаштування фахівців та розвитку інновацій [4]. Об’єктом дослідження є міжнародні освітні програми ЄС. Предметом дослідження є особливості, проблеми та перспективи використання міжнародних освітніх програм ЄС як інтеграційного інструменту для країн, ще не є членами об’єднання. Метою магістерської кваліфікаційної роботи є проаналізувати особливості використання міжнародних освітніх програм ЄС як чиннику євроінтеграції. У магістерській кваліфікаційній роботі було досліджено теоретичне підґрунтя освітньої політики Європейського Союзу. Визначено, що освітні програми ЄС є категорією заходів, яку створила Європейська Комісія для зовнішньої взаємодії на покращення інтеграційного процесу. У сфері молоді ЄС встановлює основу для співпраці між державами-членами через Стратегію ЄС щодо молоді [2]. Розглянуто досвід участі у міжнародних освітніх програмах від ЄС країн-учасниць ініціативи Східного Партнерства. Встановлено, що освітня трансформація та інтеграція у європейське суспільство перебувають у цих країнах на стадії розвитку і це випливає із показників їх участі у міжнародних освітніх програмах ініційованих ЄС. Також існує одна загальна проблема, яка об’єднує усі 6 країн ініціативи Східного Партнерства в участі у міжнародних освітніх програмах ініційованих Європейським Союзом – проблема студентської міграції. Країни-учасниці ініціативи Східного Партнерства є «рушійною силою» інтеграційного процесу у кожній із країн, оскільки ЄС надає усі можливості використовувати даний інструмент для покращення співпраці між блоком та країнами [3]. Проаналізовано досвід участі країн Балкан у освітніх програмах з інтеграційним вектором. На фоні освітньої інтеграції та активної участі у міжнародних освітніх програмах ініційованих ЄС, кожна із країн бореться із політичними та економічними факторами, що гальмують інтеграційний процес в цілому. Освіта, як інструмент інтеграції у даному регіоні відіграє важливу роль, оскільки відбувається процес збільшення міжлюдських контактів, об’єднання дослідницьких та наукових кіл різних країн та відбувається обмін досвідом між освітянами. План Європейської Комісії передбачає, що всі країни регіону Західних Балканів зможуть досягти вступу в Європейський Союз після 2025 року. Даний регіон є стабільним партнером ЄС у освітньому вимірі, але ще не досягнув «локальної рівності та європеїзації» [5]. Визначено вплив міжнародних освітніх програм на інтеграційний процес Туреччини. Активна участь у міжнародних освітніх програмах не перекриває сильний відхід Туреччини від демократії та порушення прав людини, що по-суті виступає головним фактором неприйняття Туреччини європейською спільнотою. Без вірогідного шансу на членство Туреччини в ЄС у найближчому майбутньому приєднання не дає жодної надії на демократичні умови [5]. У даній роботі виокремлено перспективи та виклики реалізації інтеграційного процесу у вимірі міжнародних освітніх програм. Міграція, еміграція, дискримінація, війни та безліч інших глобальних проблем є факторами, які не є прогнозованими. Проте ЄС намагається адаптовувати усі сфери своєї компетенції та діяльності під умови сучасності, у тому числі і освітній простір [1]. Ціль розширення ЄС є цілком реальною для досягнення і країни розвивають свій потенціал для тіснішої взаємодії із блоком. Така гнучкість освітньої системи та політики ЄС висвітлює готовність блоку за будь-яких умов шукати шляхи до зміцнення співпраці з іншими країнами та сприяти пришвидшенню інтеграційних процесів. Ключові слова – міжнародні освітні програми, ЄС, інтеграція, інструмент, освіта, Erasmus+, Horizon, Європейська Комісія, Східне Партнерство, Західні Балкани, Туреччина, Болонський процес. Перелік використаних літературних джерел. Гнидюк, Н. А. (2010). Інструмент європейського сусідства і партнерства та фінансова допомога Європейського Союзу. К.: Книга плюс. Згуровський, М. З. (2006). Болонський процес: головні принципи та шляхи структурного реформування вищої освіти. К.: НТУУ «КПІ». Чумаченко, О. А. (2018). Східне партнерство Європейського союзу: особливості двосторонніх відносин і багатостороннього. К.: Вимір. Maasen, N. S. Europeanization and higher education: science and technology in the dimension of integration. New York: SkyHorse Press. Prospects for the development of the Western Balkans region in cooperation with the European Union. (2022). Available from: https://www.eeas.europa.eu/eeas/eu-and-western-balkans-towards-common-future_en