«Кандидатство в ЄС як проміжний етап набуття членства в організації: досвід країн Центрально-Східної Європи для України»
Автор: Гаврилюк Олена Русланівна
Кваліфікаційний рівень: магістр
Спеціальність: Міжнародні відносини
Інститут: Інститут гуманітарних та соціальних наук
Форма навчання: денна
Навчальний рік: 2022-2023 н.р.
Мова захисту: українська
Анотація: Досліджено особливості євроінтеграційного шляху країн Центрально-Східної Європи (Польщі. Угорщини, Чехії, Словаччини, країн Балтії, Румунії); розглянуто специфіку виконання кожної з означених країн вимог до країн-кандидатів на вступ до ЄС, здійснено аналіз основних напрямів системних трансформацій, що відбулись у країнах ЦСЄ з часу проголошення незалежності до набуття членства у ЄС. Визначено можливі напрямки та галузі використання Україною як країною-кандидатом на вступ до ЄС євроінтеграційного досвіду країн ЦСЄ. Об’єкт дослідження – критерії вступу до ЄС та їх виконання країнами-кандидатами. Предмет дослідження – узагальнений досвід країн Центрально-Східної Європи – членів ЄС та його застосування при проведенні реформ в Україні. Мета роботи полягає у дослідженні євроінтеграційного вступу України до ЄС з використанням досвіду країн Центрально-Східної Європи, яких з Україною поєднує схожа історична доля та подібні проблеми у різних галузях суспільного буття, що потребують вирішення. У магістерській роботі досліджено досвід, набутий країнами Центрально-Східної Європи у процесі їхньої європейської інтеграції та можливість використання цього досвіду Україною як країни-кандидата на вступ до Європейського Союзу. Цей досвід полягає у виконанні трьох критеріїв вступу – Копенгагенських критеріїв, що передбачало реформування усіх галузей суспільного життя: політичних інституції, економіки, суспільних відносин. У роботі розкрито особливості євроінтеграційного руху України, яка, як і країни ЦСЄ, розпочала свій євроінтеграційний рух після проголошення незалежності у 1991 р., маючи статус країн з переходовою економікою. Підсумком здійснення у 1990-х рр. – на початку 2000-х рр. політичних, економічних та суспільних реформ стала побудова в Україні сучасних державних інституцій, створення діючої ринкової економіки, позитивні зрушення в українському суспільстві, адаптація національного законодавства до європейських юридичних норм. Позитивна трансформація України у 1991-2022 рр., дозволила країні наблизити свою економічну, політичну, правову та соціальну сфери до виконання вимог ЄС до країн-кандидатів на членство, та отримати 23 червня 2022 р. статус країни-кандидата на вступ до ЄС. Як і країни ЦСЄ, Україна на своєму євроінтеграційному шляху пройшла кілька етапів: налагодження економічного співробітництва з європейськими країнами, укладання у 2014 р. Угоди про асоціацію з ЄС, набуття у 2022 р. статусу країни-кандидата. Останній зобов’язує Україну продовжувати та удосконалювати вже розпочаті реформи. Перелік пріоритетних для України семи блоків реформ (реформа Конституційного Суду, продовження судової реформи, удосконалення антиолігархічного закону, посилення боротьби з корупцією та з відмиванням коштів, приведення законодавства про ЗМІ у відповідність до європейського, удосконалення законодавства про національні меншини) визначила Європейська Комісія. Проведення цих реформ є умовою збереження Україною кандидатського статусу, а від швидкості завершення цього процесу (як свідчить досвід країн ЦСЄ) залежить початок переговорів ЄС з Україною про вступ. Досліджено, який досвід країн ЦСЄ Україна може використати: мобілізація значної донорської фінансової допомоги з фондів ЄС на проведення реформ; своєчасна звітність про стан виконання критеріїв вступу, необхідна для оцінювання прогресу виконання вимог як Україною, так і Євросоюзом; оперативне вирішення внутрішніх соціально-економічних проблем; декларування незмінності свого зовнішньо-політичного курсу на євроінтеграцію; проведення відкритої, прозорої та зрозумілої своїм громадянам і світу інтеграційної політики, поділяння європейських норм і стандартів життя; розроблення чіткої програми дій уряду та механізмів її реалізації. При проведенні окремих реформ прикладом для України може слугувати досвід Литви, Латвії та Польщі (впровадження європейських стандартів судочинства, антикорупційна діяльність, боротьба з відмиванням коштів), Словаччини (реформа податкової системи, пенсійна реформи), Польщі та Чехії (реформа децентралізації), Польщі, Угорщини, Чехії та Словаччини (реформа державної служби). При вирішенні питання правового статусу національних меншин прикладом для України може стати досвід Польщі, Угорщини, Чехії, Румунії, та країн Балтії. Ключові слова – Європейський Союз, Україна, кандидатство у ЄС, набуття членства у ЄС, країни Центрально-Східної Європи, Копенгагенські та Мадридські критерії вступу. Перелік використаних літературних джерел. Carmen, G. E. (2002). EU enlargement as seen from Eastern Europe. Expectations, experiences, disappointments and Euro-enthusiasm. Real Instituto Elcano. Available from: https://www.realinstitutoelcano.org/en/work-document/eu-enlargement-as-seen-from-eastern-europe-expectations-experiences-disappointments-and-euro-enthusiasm. Dzvyak, R. (2022). Ukraine is a candidate for EU membership. We explain what this means. Radio Svoboda. Available from: https://www.radiosvoboda.org/a/yes-ukrayina-status-kandydat-na-vstup/31912331.html. Leppert, R. (2022). How exactly do countries join the EU? Pew Research Center. Available from: https://www.pewresearch.org/fact-tank/2022/07/26/how-exactly-do-countries-join-the-eu. Sydorenko, S. (2022). What awaits Ukraine after the decision on candidate status and when it will actually join the EU. European truth. Available from: https://www.eurointegration.com.ua/articles/2022/06/24/7141940.