«Міграційна політика ЄС щодо афганських біженців у 2021-2022 рр.»
Автор: Мазур Ангеліна Ігорівна
Кваліфікаційний рівень: магістр
Спеціальність: Міжнародні відносини
Інститут: Інститут гуманітарних та соціальних наук
Форма навчання: денна
Навчальний рік: 2022-2023 н.р.
Мова захисту: українська
Анотація: Ріст динаміки зовнішньої міграції із Афганістану до країн ЄС у 2021-2022 рр. поставив завдання пошуку перед країнами-реципієнтами принципово нових рішень щодо адаптації національної та наднаціональної законодавчої міграційної бази до гуманітарних викликів, які постають перед ними (враховуючи те, що афганські біженці є специфічною крос-етнічною спільнотою). Афганістан залишається одним із найбільших у світі «міграційним донором» [1]. Чергова афганська міграційна хвиля виявила глибинні протиріччя між країнами євроспільноти у питаннях прийняття та розподілу біженців. Саме тому особливо актуальною є тема розробки спільної міграційної політики ЄС, прийняття якої зняло би з порядку денного проблему європейської політичної ідентичності і стало б надійним бар’єром проти нелегальної міграції. Об’єкт дослідження – міграційна політика ЄС. Предмет дослідження – міграційна політика ЄС щодо афганських біженців у 2021-2022 рр. Метою дослідження виступає аналіз міграційної політики ЄС щодо прийняття та адаптації афганських біженців в період афганської гуманітарної кризи 2021-2022 рр. У магістерській кваліфікаційній роботі досліджується проблема міграційної політики ЄС щодо прийняття та адаптації афганських біженців в період афганської гуманітарної кризи 2021-2022 рр., яка проявилася у відсутності єдиного підходу серед країн ЄС з цього питання [2]. Нами виявлено, що головними причинами такої незлагодженості були: брак солідарності та відсутність скоординованості рішень у питаннях розподілу біженців; недосконалість спільної міграційної політики ЄС, яка носить лише рекомендаційний характер; відсутність дієвих міграційних механізмів щодо протистояння масовим міграційним потокам; протиріччя між наднаціональними і національними форматами міграційних політик; відсутність чітких національних стратегій з питання адаптації та інтеграції афганських біженців в приймаюче суспільство; упереджене ставлення до представників інокультурного середовища. Увагу акцентовано на так званому «механізмі протидії» європейських інституцій щодо масових міграційних переміщень під час афганської гуманітарної кризи 2021-2022 рр. Встановлено, що спільна європейська міграційна політика (наднаціональний формат), в більшості випадків, діє декларативно, тому національний вектор був домінуючим під час вирішення афганської кризи. Встановлено, що основним дієвим механізмом зовнішньої політики ЄС щодо запобігання неконтрольованим міграційним потокам є ідея створення аутсорсингових «регіональних платформ» у вигляді «третіх безпечних країн», шо прийняли основну масу біженців. Зазначимо, що саме цей механізм був застосований до біженців із Афганістану в 2021-2022 рр., коли переважну їх більшість прийняли сусідні із Афганістаном країни, а ЄС виступив фінансовим спонсором. Можна стверджувати, що афганську гуманітарну кризу 2021-2022 рр. слід віднести до нового типу міграційних криз, відлік яких розпочався із 2015 р., коли в Європу нелегально потрапили сотні тисяч біженців, що дало підстави окремим дослідникам назвати XXI століття – століттям глобальної міграції [3]. Ці кризи характеризуються масштабністю, значною концентрацією біженців і, що головне, політичною обумовленістю, адже мігранти втікають не від економічних проблем, а від наростаючого насильства, щоб врятувати своє життя. Виокремлено, що особливими рисами перебігу афганської міграційної кризи було те, що: - ЄС заздалегідь обмежив доступ в Європу основним потокам афганських біженців, створивши умови для їх розміщення в «третіх безпечних країнах» (країнах – сусідах Афганістану). - Значну частину афганських біженців, яких евакуювали в Європу, було відібрано за принципом співробітництва із військами міжнародної коаліції. Визначено, що наріжним каменем, який перешкоджає прийняттю спільної міграційної політики ЄС, є питання щодо розподілу відповідальності між країнами ЄС стосовно міграційного навантаження на ті країни спільноти, які є основними "воротами" для прибуття біженців. Це питання є тестом для європейської єдності і чи буде воно вирішене, покаже найближчий час. Ключові слова – міграційна політика ЄС, афганські біженці, міграційні виклики, країни - реципієнти, гуманітарна криза, інтеграція.