Підвищення ефективності роботи низькопотенційного комплексу турбіни К-1000-60/3000 енергоблоку №3 Рівненської АЕС.

Автор: Степанишена Світлана Миколаївна
Кваліфікаційний рівень: магістр
Спеціальність: Теплоенергетика
Інститут: Інститут енергетики та систем керування
Форма навчання: заочна
Навчальний рік: 2022-2023 н.р.
Мова захисту: українська
Анотація: Степанишена С.М., Галянчук І.Р. (керівник). Підвищення ефективності роботи низькопотенційного комплексу турбіни К-1000-60/3000 енергоблоку №3 Рівненської АЕС. Магістерська кваліфікаційна робота. – Національний університет «Львівська політехніка», Львів, 2022. Розширена анотація. Енергетика є провідною галузю України. Її розвиток, в свою чергу, залежить від природних умов, стану і розвитку інших галузей, технічного рівня і продуктивності промислових заводів [1, 2]. Енергетичне господарство включає станції для виробітку енергії , мережі і системи передачі енергії та кінцевих споживачів. В Україні створено потужний енергетичний комплекс з виробництва, розподілу та збуту теплової і електричної енергії. Централізоване виробництво електричної енергії, в базовій частині графіка навантажень України, здійснюється на енергоблоках АЕС. Подальша експлуатація існуючого обладнання без впровадження нових технологій може призвести до виникнення позаштатних аварій з відповідними наслідками. Для подолання наявних в енергетиці труднощів та негараздів необхідним є впровадження нових енерготехнологій та удосконалювання існуючих. Важливим заходом ефективної експлуатації АЕС є вдосконалення схем та режимів роботи теплопередавальних систем енергоблоків. Їх підсистемами є комплекси поверхонь нагріву теплообмінних вузлів і їх сукупності. Експериментальні дослідження сучасних потужних енергетичних об’єктів є необхідними в нестандартних проміжних режимах їх експлуатації. Однак існують істотні обмеження для їх проведення – як суто технічні, так і фінансові чи безпекові. Для підвищення нaдiйнocтi тa бeзпeки експлуатації oблaднaння 2-гo кoнтyрy турбоустановки, в тoмy числі, пaрoгeнeрaтoрiв, було запропоновано модернізацію низькопотенційного комплексу турбіни К-1000-60/3000 на прикладі енергоблоку №3 Рівненської АЕС. В даній роботі зосереджено увагу на удосконаленні роботи ущільнень циліндра низького тиску турбіни та впровадженні системи безперервної дії кулькового очищення трубок конденсатора для підтримання чистоти їх поверхні теплообміну. Об’єкт дослідження – теплові процеси в ущільненнях низького тиску та конденсаторі турбіни К-1000-60/3000. Предмет дослідження – вплив роботи ущільнень циліндра низького тиску та відкладень і нашарувань теплообмінних поверхонь конденсатора на ефективність роботи низькопотенційного комплексу турбіни К-1000-60/3000. Мета дослідження – модернізація способу роботи ущільнень циліндра низького тиску та підтримання чистоти поверхні теплообміну конденсатора з метою підвищення ефективності роботи низькопотенційного комплексу турбіни К-1000-60/3000 енергоблоку №3 Рівненської АЕС. В першому розділі роботи наведено загальну характеристику принципової схеми турбоустановки енергоблоку потужністю 1000 МВт Рівненської АЕС. У другому розділі виконано тепловий розрахунок принципової теплової схеми енергоблоку потужністю 1000 МВт АЕС. В результаті розрахунку визначено основні параметри потоків пари, води та конденсату в елементах. Обчислено внутрішню потужність турбоустановки. Третій розділ присвячений реконструктивним заходам кінцевих ущільнень циліндра низького тиску турбіни К-1000-60/3000, зокрема запропоновано новий метод їх експлуатації. У четвертому розділі представлено основні причини зниження вакууму в конденсаторі турбіни [3]. Розглянуто способи попередження відкладень і нашарувань та методи їх очищення [4]. У п’ятому розділі показана технологія підтримання чистоти внутрішніх теплообмінних поверхонь конденсатора за допомогою системи кулькового очищення з використанням куль фірми «TAPROGGE». Шостий розділ роботи присвячений розробці нової системи очищення теплообмінних поверхонь конденсатора енергоблоку Рівненської АЕС. Здійснено розрахунок основних параметрів системи кулькового очищення. В економічній частині роботи проведений розрахунок економічного ефекту від модернізації вакуумної системи турбоустановки К-1000-60/3000. В розділі автоматизації розроблено автоматичне керування основними технологічними процесами у паровій турбіні та конденсаторі енергоблока АЕС під час його експлуатації. Здійснено підбір приладів та засобів для її функціонування [5]. Ключові слова - АЕС, енергоблок, парова турбіна, конденсатор, ущільнення, відкладення, теплообмінна поверхня. Перелік використаних літературних джерел. 1. Паливно - енергетичний комплекс України на порозі третього тисячоліття: Наукове видання НАН України. – Київ: Українські енциклопедичні знання, 2001. – 400с. 2. Енергетичні ресурси та потоки: НАН України. – Київ: Українські енциклопедичні знання, 2003. – 472с. 3. И.Н. Кирсанов. Конденсационные установки. Москва.: Энергия, 1965. – 376 с. 4. В.З. Кочмарський, В.Р. Гаєвський, О.В. Кочмарський. Динаміка накипів в оборотних системах охолодження. // Вісник НУВГП, вип. 1(41). Рівне 2008, ст. 282 – 291. 5. Брилинський Р.Б., Стасюк І.Д., Крих Г.Б. «Автоматизація технологічного процесу на атомній електричній станції. Методичні вказівки – Львів: Видавництво Національного університету “Львівська політехніка”, 2019. – 26 с.