Особливості дизайну інтер’єрів культурно-мистецьких центрів на території історичних оборонних споруд
Автор: Конопатська Дар'я Сергіївна
Кваліфікаційний рівень: магістр
Спеціальність: Дизайн
Інститут: Інститут архітектури та дизайну
Форма навчання: денна
Навчальний рік: 2022-2023 н.р.
Мова захисту: українська
Анотація: У роботі представлено результати дослідження особливостей дизайну інтер’єрів культурно-мистецьких центрів сформованих на території й базі історичних оборонних комплексів, сформовані основні рекомендації, щодо застосування цифрових технологій під час дизайну інтер’єрів у культурно-мистецьких центрах в умовах ревіталізації історичних оборонних комплексів; новизна дослідження у практичному аспекті висвітлена у проекті ревіталізації інтер’єрів історичного об’єкту і перетворені його на культурно-мистецький центр із застосуванням сучасних цифрових технологій інтерактивного дизайну. Актуальність теми зумовлена тим, що на території України та у світі цілком, сформувалася велика кількість автентичних, історичних комплексів, фортифікаційних споруд та палаців, чимало з яких, на сьогоднішній день знаходяться в стані повної або часткової розрухи та потребують негайного проведення реставраційних та ревалоризаційних робіт. Трансформація та ревалоризація історичних оборонних споруд під сучасні культурні простори є хорошим варіантом пристосування й збереження архітектурних пам’яток які є на межі руйнування. А залучення цифрових технологій дає «другий шанс» напіврозваленим історичним комплексам утворити новий, цікавий, бажаний та актуальний об’єкт, оберігаючи його від можливого цілковитого знищення. Об’єкт дослідження – культурно-мистецькі центри в умовах ревіталізації. Предмет дослідження – інтер’єри культурно-мистецького центру сформованих на території історичної оборонної споруди. Мета дослідження – виявити особливості дизайну інтер’єрів культурно-мистецьких центрів сформованих на території історичних оборонних споруд та формулювання основних рекомендацій, щодо застосування цифрових у дизайні інтер’єрів культурно-мистецьких центрів в умовах ревіталізації історичних оборонних комплексів. Результати дослідження. У першому розділі даної роботи, за допомогою аналізу літературних та інтернет джерел було опрацьовано стан вивчення застосування методів ревіталізації до історичних ансамблів задля пристосування до нових функцій. Серед проаналізованих джерел були роботи О.І. Ремешило-Рибчинської [3]; Пламеницької О. А, Гнатюк Л. Р., та Гуменюк І. І. [2]; Андрусяк У. Б. [1]; Чайки В. В. [4] та Чернешню Т й Кузишина А. [5]. З’ясовано, що завдяки проведенню реставраційних та ревіталізаційних робіт на історичних об’єктах, що знаходяться в стані часткового або повного руйнування, можна зберегти історичні об’єкти які є пам’яткою культури та надати їм другий шанс, змінивши та удосконаливши його основні функції. Було розглянуто та проаналізовано закордонні та вітчизняні аналоги, прототипи та їхній досвід формування культурно-мистецьких об’єктів на території історичних комплексів й виявлено, що закордонна практика пристосування історичних ансамблів під культурно-мистецькі об’єкти може стати основою розвитку такої практики на теренах України. За темою праці була сформована методика проведення магістерської роботи. Методи дослідження які застосовувалися під час роботи: метод багатокритеріального аналізу, який в свою чергу включає методи: функціонального, просторового, композиційного, стилістичного та колористичного аналізу; метод порівняння; метод аналізу літературних та інтернет джерел; аналізу нормативної літератури; метод моделювання та метод проектування. У другому розділі, аналізуючи матеріали у науковій літературі, інтернет-ресурсах, та в нормативній базі, що стосуються проєктування культурно-мистецьких центрів загалом й в умовах перетворення й змін функцій історичних фортифікаційних споруд, було визначено першочергові задачі, які слід попередньо опрацювати для якісного проєктування центру. Виділено два принципи формування планувальної структури культурно-видовищних й дозвіллєвих закладів, що можуть бути використані при проєктуванні мистецького центру [6]. З’ясовані методи та прийоми трансформації простору культурно-мистецького центру, без втручання нових архітектурно-конструктивних рішень в існуючі несучі конструкції, що несуть історичну, архітектурну, естетичну та національну цінність. Виділено основні норми та ергономічні вимоги на які слід спиратися при проєктуванні культурно-мистецького центру з врахуванням основних антропометричних параметрів потенційних відвідувачів, потреб інвалідів та маломобільних груп населення, задля проєктування безбар’єрного, зручного культурно-дозвіллєвого простору. У третьому розділі було сформовано сучасні тенденції вирішення громадських інтер’єрів із залученням цифрових технологій. На основі функціонально-планувальної структури при організації культурно-мистецьких центрів, були сформовані основні рекомендації, щодо способів застосувань, конфігурацій та видів обладнання в тих чи інших функціональних зонах відповідно до інформаційного навантаження, основник завдань та подій, що відбуваються в тому чи іншому приміщені. З’ясовані перспективи застосування цифрових технологій від час організації та проєктуванні інтер’єрів культурно-мистецьких комплексів. У четвертому розділі розроблено пропозицію по ревіталізації фортифікаційної споруди до нових функцій, а саме на базі резиденції Замку Свірж формування культурно-мистецького центру. Робота по ревіталізації Свірзького замку та його пристосування до культурно-мистецького центру за своїм призначенням, має на меті утворити поліфункціональний сучасний мистецький простір, що покращить територіальний розвиток Львівської області та країни загалом, залучить та об’єднає активне креативне суспільство, зокрема, архітекторів, дизайнерів, художників та скульпторів та підштовхне до створення нових проєктів направлених на розвиток мистецького та архітектурного напрямків в Україні, розвине міжнародні контакти та стане місцем для високоякісного проведення дозвіллєвого часу. Об’єкт, де під одним дахом будуть об’єднані різного виду послуги спрямовані на збільшення інтересу до мистецтва та суспільного культурного розвитку. Описано концепцію майбутньої проєктної пропозиції дизайну інтер’єрів культурно-мистецького центру на території історичного об’єкту що представлена на прикладі двох приміщень, а саме універсальної, багатофункціональної зали та кафетерію, що розташовуються у північному корпусі. Здійснена спроба організувати сучасний універсальний простір, що здатний трансформуватися та якісно виконувати різні функції, інтегруючи сучасні цифрові технології, різноманітне світлотехнічне обладанная та сучасні оздоблювальні матеріали для більшої привабливості та заохочення до відвідування мистецького центру, які гармонійно будуть співіснувати та підкреслювати автентичний, унікальний історичний об’єкт не руйнуючи та не змінюючи основні конструктивні елементи та зовнішній вигляд приміщень свірзького замку. Магістерська робота викладена на 87 сторінках, містить 5 розділів та додатки. Ключові слова: дизайн, інтер’єр, культурно-мистецький центр, мистецтво, концепція, ревіталізація, фортифікаційні споруди, замок, фортеця, історичні будівлі, пам’ятки.