Архітектура громадських будівель з багаторівневими підземними структурами
Автор: Беца Анастасія Юріївна
Кваліфікаційний рівень: магістр
Спеціальність: Архітектура будівель і споруд
Інститут: Інститут архітектури та дизайну
Форма навчання: денна
Навчальний рік: 2022-2023 н.р.
Мова захисту: українська
Анотація: Активне освоєння підземного простору буде провідною тенденцією в ХХІ столітті, згідно прогнозів фахівців з містобудування. Основною причиною цього стане перенаселення великих міст та необхідності створення нових просторів для існування людей. Питання освоєння підземного простору стало настільки масштабне, що отримало спеціальний термін, який підкреслює масштабність підземного будівництва – підземна урбаністика, а комплексне освоєння підземного простору є притаманною рисою для сучасних великих міст. [5] Прогресивною містобудівельною тенденцією в світі є реалізація моделі «компактного міста», а найбільш поширеним підходом до сучасного планування мегаполісів – забезпечення сталого розвитку, важливою складовою якого у великих містах є розвиток підземної урбаністики. [1] Сталий міський розвиток враховує фактори економічної ефективності, безпеки, функціональності, довговічності та естетичних чинників міста в цілому. Дана концепція є особливо актуальною у відношенні до підземної інфраструктури, яка може експлуатуватися сторіччями. Відмова від неї принесе лише негативні наслідки для розвитку міст у майбутньому. Впровадження нової підземної інфраструктури стимулює та підтримує сталий розвиток міст, створює комфортні умови та забезпечує зручність. Добре спроектована підземна інфраструктура підвищить рівень життя, екологічну безпеку та енергетичну ефективність більшою мірою, ніж так ж система на поверхні. .[1] Для реалізації концепції сталого розвитку підземної урбаністики, необхідно вирішити ряд важливих задач. Загалом, виникає питання вибору підходу та методології при освоєнні підземного простору, які б допомогли оцінити ризики при освоєнні підземного простору.[4] 5 Традиційне освоєння підземного простору міста в основному пов’язане з тенденцією будівництва окремих підземних споруд як локальних об’єктів. Концепція сталого розвитку змінює цей масштаб та передбачає створення системної методології розвитку підземної інфраструктури як одного з ефективних шляхів покращення екології міста. Інструментарій на основі нової системної методології планування раціонального підземного простору міста дозволить враховувати інженерно-геологічні, техногенні, структурно- функціональні фактори міського середовища мінімізує його ризики. Важливо зазначити, що освоєння підземного простору міст, особливо мегаполісів, повинно носити комплексний характер і розглядатись не як разове будівництво окремих підземних споруд, а в тісному зв’язку з загальним розвитком міських територій.[3] Необхідність використання підземного простору міста виступає як альтернативний варіант його просторового розвитку. Важливим аспектом в освоєнні та розвитку підземного будівництва, який може стати можливою перешкодою є проблема психологічного характеру, при якому повна адаптація до умов підземного простору неможлива через його замкнутість та ізольованість від наземного простору.[2] І все ж таки вважається, що під землею можна створити комфортні умови для перебування, все залежить від мікроклімату, температури, відносної вологості середовища, швидкості руху повітря, освітленості.[6] Освоєння підземних просторів у містах дозволить вирішити проблему дефіциту зелених рекреаційних зон; допоможе створити нові громадські простори для людей; покращить естетичні якості міського середовища; збереже цінну історичну забудову; захистить людей у випадку природно-техногенних катастроф та воєнних дій, а також дозволить максимально використати потенціал територій, призначених для підземного будівництва. Об’єкт дослідження - підземний простір міста. Предмет дослідження - архітектурно-просторова організація будівель з підземними структурами. 6 Мета дослідження полягає у розробці комплексу завдань, факторів та методів виконання нових архітектурних підземних просторів ,що стануть поштовхом для подальшого розвитку міст в умовах концепції сталого розвитку; виявленні особливостей архітектурно-просторової та функціонально- планувальної організації підземних комплексів та на їх основі надання рекомендацій щодо проектування громадських об’єктів з багаторівневими підземними структурами. Результатами даної роботи є дослідження аспектів, які приймають участь у формуванні підземного простору, різних видів підземного будівництва та прийомів, що їх формують; виведено основні архетипи підземних будівель, проаналізовано їх слабкі та сильні сторони та виведено на їх основі рекомендацій щодо проектування підземних структур; визначено проблематику організації підземних просторів у порівнянні до наземних громадських просторів; створення проекту громадського багатофункціонального комплексу з багаторівневими підземними структурами на основі досліджень та висновків здійснених у науковій частині. Виявлено, що розвиток та подальше дослідження підземного простору є однією з умов концепції сталого розвитку. Ключові слова- підземна урбаністика, підземний простір, підземне будівництво, концепція сталого розвитку, сталий розвиток населених пунктів, освоєння підземного простору.