Програмна система моніторингу часу роботи працівника фірми за комп’ютером
Автор: Кіндій Василь Андрійович
Кваліфікаційний рівень: магістр
Спеціальність: Системне програмування
Інститут: Інститут комп'ютерних технологій, автоматики та метрології
Форма навчання: денна
Навчальний рік: 2022-2023 н.р.
Мова захисту: англійська
Анотація: Для оптимізації робочого процесу, підвищення ефективності роботи та дотримання термінів не обійтися без чіткого планування та контролю робочого часу. Чітка організація робочого часу необхідна як керівнику, так і підлеглим. Керівники з великим штатом не мають часу особисто контролювати кожного підлеглого. Крім функції контролю, менеджери, заступники, керівники відділів або проектів виконують інші обов’язки. Робочий процес не можна повністю передбачити і спланувати навіть керівникам планування робочого часу. Одночасно зі збільшенням штату та кількості проектів з’являються нові завдання, так що особистий контроль робочого часу стає неможливим. Єдине рішення це проактивне управління, яке допомагає зменшити кількість складних ситуацій в роботі працівника [1]. Моніторинг робочого часу - це спостереження за діяльністю персоналу протягом робочого дня та контроль за дотриманням трудового розпорядку. Моніторинг належить до групи профілактичних заходів, які допомагають підтримувати дисципліну та запобігати зловживанню довірою з боку роботодавця. Цей метод спрямований насамперед на виявлення порушників, які вирішують особисті, а не службові питання. Контроль як частина моніторингу робочого часу дозволяє вирішити кілька завдань: • записувати час приходу на роботу працівників для систематичного розрахунку запізнень і прогулів; • перевіряти своєчасне повернення працівника після обідньої перерви та наявність на роботі протягом усього дня; • визначати час закінчення робочого дня; • виявляти прогульників; • розділяти оплачуваний робочий час на фактично відпрацьований час, відпустку, лікарняний, тощо. На практиці керівники часто стикаються з такою проблемою, як недотримання термінів. Терміни підрахувати нескладно: норма тривалості робочого часу становить 40 годин на тиждень. Істотним недоліком є те, що планування часу не враховує ряд важливих факторів, таких як: людський фактор (постійні перекури, лікарняні, запізнення, особисті справи в робочий час, тощо), форс мажорні ситуації (надзвичайні ситуації, стихійні лиха, аварії, тощо). Все це призводить до різниці між витраченим часом і фактично виконаною роботою. Впровадження методів контролю часових показників праці дозволить оплачувати фактично відпрацьований час, а не за запізнення, перекури та комп’ютерні ігри на робочому місці. Аналіз зібраних даних з одного боку, письмові звіти та пояснення працівників – з іншого, дозволяють керівнику приймати обґрунтовані рішення щодо раціонального використання робочого часу та відповідно нараховувати заробітну плату. Роботодавець зацікавлений не тільки у своєчасній появі співробітників на робочому місці, а й у продуктивності колективу. Продуктивність безпосередньо залежить від того, чим займається співробітник на робочому місці. До методів контролю робочого часу працівників відносяться: • завдання, які виконуються між увімкненням і вимкненням комп’ютера; • телефонні розмови з клієнтами, партнерами; • скріншоти робочого столу під час робочого процесу; • зміст корпоративного листування, у тому числі електронної пошти; • присутність за робочим місцем в робочий час з використанням відеоспостереження.