Оптимізація імпортних операцій з доставки дрібногуртових вантажів з Угорщини, Чехії та Словаччини
Автор: Табака Маркіян Андрійович
Кваліфікаційний рівень: магістр
Спеціальність: Організація перевезень і управління на транспорті (за видами транспорту)
Інститут: Інститут механічної інженерії та транспорту
Форма навчання: денна
Навчальний рік: 2023-2024 н.р.
Мова захисту: українська
Анотація: Глобалізація тісно пов’язана з торгівлею та розподілом вантажів і має великі масштаби мобільності, охоплюючи різні регіони, країни та часто навіть континенти. Ця транснаціональна мобільність залежить від багатьох геополітичних факторів, таких як контроль над торговими маршрутами та форми конкуренції та співпраці, що виникають при розширенні торговельних відносин. Процеси, пов’язані з економічною інтеграцією, а також фрагментацією виробничих систем через аутсорсинг та офшоринг, є взаємозалежними. Вони сприяють створенню глобальних товарних ланцюгів, що охоплюють всі етапи від видобутку сировини до кінцевого споживання. Це передбачає розуміння логістики та зростаючого рівня інтеграції між виробництвом, розподілом та споживанням [1-2]. Технологічні зміни значно вплинули на розміщення, проектування та функціонування розподільчих центрів і обладнання, відповідного вимогам сучасного розподілу. Вони виконують різні функції, такі як виготовлення, зберігання та розподіл, залежно від їхньої ролі у ланцюгах постачання [3]. З місцевого погляду розподільчі центри, в основному, покладаються на транспортування вантажів і часто обирають розташування за межами великих міст, за умови наявності відповідної інфраструктури. Вони прагнуть обслуговувати регіональних споживачів і працюють цілодобово. У сучасному форматі це зазвичай одноповерхові споруди, спроектовані для перерозподілу вантажів, замість простого зберігання, з оснащенням спеціальними відсіками для завантаження та вивантаження, а також сортувальними станціями [4]. Розподільні центри для перехресних вантажних потоків є ключовими об’єктами для обробки великих обсягів вантажів при консолідації та деконсолідації. Автоматизація також підвищує продуктивність розподільчих центрів, зокрема, можливість повної автоматизації процесів сортування, зберігання та палетизації на їхніх територіях. Це призводить до підвищення ефективності їх функціонування та пропускної здатності. Ще однією тенденцією є створення центрів розподілу вантажів, де розподільча діяльність концентрується, щоб скористатися спільною інфраструктурою та доступністю, що сприяє розширенню доданої вартості, наданої логістикою [5]. ? Об’єкт дослідження – вантажні потоки. Предмет дослідження – закономірності зміни ціни на вантажні перевезення за різних систем доставки вантажів. Мета дослідження: з використанням статистичних доних визначити ефективність термінальної ситеми доставки вантажів з урахуванням сезонних чинників. Проведені дослідження зміни ціни на перевезення між Словаччиною, Чехією, Угорщиною та Україною з урахуванням сезонних чинників. Проаналізовано вантажопотоки між країнами та визначено обсяги доставки вантажів. На основі отриманих даних визначено оптимальне місце положення терміналів на території України та Країн-партнерів. Це забезпечить мінімізацію витрат на дрібногуртові перевезення в межах однієї країни. Визначено ціну та витрати на перевезення за прямою та термінальною системами доставки. На основі розрахунків проведений аналіз ефективності застосування термінальної системи перевезень вантажів а також оптимальну відстань перевезення, за якої спостерігається найбільше зниження витрат. Ключові слова – вантажні перевезення, розподільчий пункт, системи доставки вантажів, тариф на перевезення, сезонні чинники. Перелік використаних літературних джерел. 1. Arvis, J. F., Saslavsky, D., Ojala, L., Shepherd, B., Busch, C., & Raj, A. (2016). Trade logistics in the global economy: the logistics performance index and its indicators. 2. La Londe, B. J., & Smykay, E. W. (1968). Physical Distribution Management: Logistics Problems of the Firm. New York: Macmillan. 3. Hesse, M., & Rodrigue, J. P. (2004). The transport geography of logistics and freight distribution. Journal of transport geography, 12(3), 171-184. 4. Suarez?Villa, L. (2003). The e?economy and the rise of technocapitalism: networks, firms, and transportation. Growth and change, 34(4), 390-414. 5. Takahashi, K. (2016). Blockchain technology and electronic bills of lading. The Journal of International Maritime Law Published by Lawtext Publishing Limited, 22, 202-211.