Дослідження швидкісного режиму громадського транспорту на виділених смугах руху
Автор: Барило Степан Михайлович
Кваліфікаційний рівень: магістр
Спеціальність: Організація перевезень і управління на транспорті (за видами транспорту)
Інститут: Інститут механічної інженерії та транспорту
Форма навчання: денна
Навчальний рік: 2023-2024 н.р.
Мова захисту: українська
Анотація: Пасажирський громадський транспорт загального користування відіграє важливу роль у загальній транспортній системі країни. У Львові він став основним засобом пересування, використовуючи який понад 52% мешканців міста. Наявність відокремлених смуг для громадського транспорту сприяє точному дотриманню графіка руху автобусів (тролейбусів), зменшує викиди забруднюючих речовин у середовище та забезпечує безпеку водіїв і пасажирів на дорозі [1,2]. Це підтверджено експертними оцінками та дослідженнями, проведеними в незалежних наукових публікаціях. Розділення смуг для громадського транспорту від загального транспортного потоку, особливо на ділянках доріг, де часті або систематичні затори, є ефективним способом уникнення втрат часу для громадського транспорту. Виділені смуги для руху громадського транспорту мають кілька цілей [3–5]: – збільшення потенціалу громадського транспорту: здатність перевозити більше пасажирів; – забезпечення точності та регулярності руху; – мінімізація зовнішніх перешкод, особливо з боку автомобільного руху; – скорочення часу переміщення громадського транспорту; – зменшення експлуатаційних витрат компаній громадського транспорту; – підвищення безпеки на дорогах. Об’єкт дослідження – смуга руху для громадського транспорту. Предмет дослідження – вдосконалення методів дослідження швидкісного режиму громадського транспорту на виділених смугах руху Мета дослідження: 1. Провести аналіз методів забезпечення пріоритетного руху для маршрутних автобусів на вулично-дорожній мережі міста. 2. Визначити та обґрунтувати критерії впровадження спеціальних смуг на перегонах вулиць. 3. Продемонструвати діаграми відсоткових складів транспортних потоків за видами транспорту 4. Зробити висновки про вплив наявності смуги руху громадського транспорту на швидкісні характеристики транспортного потоку. Встановлено, що на відрізках вулиць із окремо виділеними смугами для громадського транспорту, зазвичай немає значних затримок на цих ділянках (швидкість руху збільшується після проходження регульованих перехресть). Зниження швидкості руху громадського транспорту на трьох об’єктах дослідження спостерігається переважно біля перехресть, пішохідних переходів, або у місцях, де є запарковані автомобілі. Важливо відмітити, що ці тенденції спостерігаються як у пікові, так і в міжпікові періоди. Досліджено, що мінімальні значення швидкості руху на смугах для приватного транспорту та смугах, використованих лише для громадського транспорту, майже однакові (відхилення становлять близько 10 км/год). Максимальні швидкості на таких смугах знаходяться у діапазоні 30-45 км/год. Середні значення швидкості руху також подібні. Це може бути пояснено впливом інтенсивності руху на цих ділянках. Важливо зауважити, що на смугах, призначених тільки для руху громадського транспорту, мінімальні значення швидкості руху не менше 10 км/год, а максимальне значення становить 53,8 км/год. Середні значення швидкості руху на таких смугах вищі. З цього можна зробити висновок, що смуги із змішаним транспортним потоком є більш стабільними. Отже, виділені смуги для громадського транспорту дозволяють покращити рух та значущим чином зменшити затримки на ділянках, призначених для руху громадського транспорту, і одночасно поліпшити обслуговування пасажирів на зупинках. Ключові слова: транспортний потік, смуга громадського транспорту, імітаційне моделювання, транспортні затримки, довжина черги. Перелік використаних літературних джерел. 1. Сташенко, М. С. (2019). Розвиток вулично-дорожніх мереж міст на сучасному етапі автомобілізації в Україні. Проблемы теории и истории архитектуры Украины, (19), 132-139. 2. Вікович, І. А., & Зубачик, Р. М. (2011). Розробка основного критерію впровадження спецсмуг на перегонах вулиць для громадського транспорту. Восточно-Европейский журнал передовых технологий, 6(4 (54)), 28-34. 3. Рудзінський, В.В.(2012). Інтелектуальні транспортні системи автомобільного транспорту, 96 с. 4. Фоменко, Г. Р. (2016). Транспортна інфраструктура і проблеми міст. Проблеми розвитку міського середовища, (2), 177-185. 5. Вовк, О. М., & Аверічев, І. М. (2015). Стратегічні напрямки розвитку ринку транспортних послуг в Україні. Економіка. Менеджмент. Бізнес, (2), 131-135.