Покращення надійності роботи водія в складних та екстремальних умовах
Автор: Цюрак Тарас Романович
Кваліфікаційний рівень: магістр
Спеціальність: Організація перевезень і управління на транспорті (за видами транспорту)
Інститут: Інститут механічної інженерії та транспорту
Форма навчання: денна
Навчальний рік: 2023-2024 н.р.
Мова захисту: українська
Анотація: Діяльність водія пов’язана з постійно змінною дорожньо-транспортною ситуацією. На нього впливають як фактори зовнішнього середовища, так і параметри мікроклімату в кабіні, шум і вібрації, які залежать від ергономічних характеристик автомобіля. Водій постійно сприймає і обробляє інформацію, що надходить із зовнішнього середовища і з контрольних приладів і датчиків. Зміни цих факторів і параметрів негативно впливають на психофізіологічний стан водія, викликаючи погіршення його функціонального стану і ряду психічних властивостей, призводить до зниження працездатності і швидкому настанню втоми. Водій повинен своєчасно і правильно оцінити дорожньо-транспортну ситуацію в умовах дефіциту часу і виробити адекватну стратегію поведінки. Від цього залежить безпека дорожнього руху. На своєчасність прийняття правильного рішення впливає оптимізація взаємодії водія з автомобілем і з середовищем. Безпека і надійність роботи системи «водій – автомобіль – дорога –середовище» (ВАДС) залежить від безперебійної, якісної роботи всіх її складових частин та елементів. У більш ніж в 70% випадках збої і відмови в цій системі відбуваються з вини водія. Тому при проектуванні системи ВАДС особлива увага повинна бути приділена психофізіології водія і ергономічним характеристикам автомобіля. В роботі застосовували наступні методики та програмні комплекси: визначали спокійний стан водія та пасажира; визначали стан водія у лабораторних умовах; визначали функціональний стан водія і пасажира у реальних умовах; визначали критерії характеристики ПАРС. При досліджені у спокійному стані водія та пасажира їх показники знаходяться в певному діапазоні. Наприклад їх показник активності регуляторних систем (ПАРС) знаходиться в межах від 1 до 4 ум. од. Це можна пояснити тим, що на початку досліду водій та пасажир перебували в однаковому функціональному стані (див. рис.3.1). У водія протягом деякого часу ПАРС був стабільним, а пізніше почав зростати. Натомість у пасажира ПАРС зменшувався до певного рівня і пізніше почав також зростати. Індекс напруження (ІН) водія і пасажира також знаходився в одинакових межах від 58 до 95 умовних од. За допомогою даних дослідів було встановлено оптимальний функціональний стан водія і пасажира у спокійному стані. Це було зроблено для того, щоб пізніше виявити зміни ІН та ПАРС при психофізіологічному навантаженні досліджуваних. Експериментальні дослідження проводились в світлий період доби на автомобільній дорозі Е471 Львів – Миколаїв. Визначали зміну функціонального стану водія та пасажира при подоланні досліджуваної ділянки автомобільної дороги в трьох дослідах. Дослідження проводились для визначення впливу основних показників дорожнього руху на поведінку водія та пасажира. Порівняно правильність отриманих даних проведених розрахунків в програмі Кардіолаб і Excel, та визначили які саме критерії впливають показник активності регуляторних систем (ПАРС) водія та пасажира. Аналіз результатів дослідження показав, що правильно розрахований ПАРС в програмі Excel відрізняється з отриманих даних програми Кардіолаб. Ключові слова – водій, надійність роботи водія, електрофізіологічні методи дослідження. Перелік використаних літературних джерел. 1. Dolya, V. Influence of Information flows on the results of a driver’s activity in the system “Driver – Car – Environment” [Text] / V. Dolya, I. Afanasieva, U. Davidich, I. Englezi, N. Gyulyev, O Prasolenko // Advances in human aspects of transportation. – 2014. – Part 2. – P. 176–183. 2. Jurecki, R. The test methods and the reaction time of drivers [Text] / R. Jurecki, T. Stanczyk // Eksploatacja i Niezawodnosc – Maintenance and Reliability. – 2011. – 3. – P. 84–91. 3. Stanczyk, T. Analysis of drivers’ reactions to a vehicle approaching from the right side, carried out on a car track [Text] / T. Stanczyk, R. Jurecki, W. Pieniazek, M. Jaskiewicz, M. Karendal, S. Wolak // Papers of the Institute of Vehicles Warszawa. – 2010. – 77. – P. 307–320. 4. Allen, R. Application of driving simulation to road safety [Text] / R. Allen, M. Cook, T. Rosenthal // Advances in Transportation. Studies Publisher: University Roma Tre, ISSN: 1824–5463. – 2007. – Special Issue 12. – P. 5–8. 5. Guzek, M. Comparative analyses of driver behaviour on the track and in virtual environment [Text] / M. Guzek, R. Jurecki, Z. Lozia, T. Stanczyk // Driving Simulation Conference Europe. – 2006. – DSC 2006 Europe, Paris. – P. 221–232. 6. Zhuk, M. Defining Duration of Driver Reaction Time Components Using the NeuroCom Complex [Text] / М. Zhuk, V. Kovalyshyn, R. Tcir // EconTechMod. An international quarterly journal. – 2015. – Vol. 04, No. 2. – P. 39–44. 7. De Winter J, C. Relationships between driving simulator performance and driving test results [Text] / C. De Winter J, S. De Grott, M. Mulder, P. Wieringa, J. Dankelman, A. Mulder J. // Ergonomics. – 2009. – 52(2). – P. 137–153