Дослідження складових тривалості реакції водія в лабораторних умовах
Автор: Вариницький Олег Ігорович
Кваліфікаційний рівень: магістр
Спеціальність: Організація і регулювання дорожнього руху
Інститут: Інститут механічної інженерії та транспорту
Форма навчання: денна
Навчальний рік: 2023-2024 н.р.
Мова захисту: українська
Анотація: Застосування нових для дорожньої науки методів дослідження зажадало експериментальних пошуків показників, що відображають стан водія і процес сприйняття ним дорожніх умов. Як такі були використані перш за все показники, що застосовуються в інженерній психології. Основна мета психофізіологічних досліджень – визначити зміну функціонального стану водія за допомогою запису електроенцефалограми в простих та складних ситуаціях приладом «Нейроком». Надійність водія визначається його здатністю безпомилково керувати автомобілем у будь-яких умовах протягом всього робочого часу. Кількісно вона оцінюється за параметрами (напрацювання, напрацювання на відмову, сумарне напрацювання та ін.) та ймовірнісними характеристиками (ймовірність безвідмовної роботи, ймовірність відмов, інтенсивність роботи тощо). Опрацьовано наукові праці та публікації щодо питання психофізіології водія (надійність водія, час реакції водія у простих та складних ситуаціях, вплив функціонального стану водія на його роботу, та методи оцінки функціонального стану). Поняття «надійність водія» можна визначити по-різному. При визначенні цього поняття в інженерній психології виходять з надійності людини - оператора. Психологи розуміють під надійністю водія здатність безпомилково керувати автомобілем. При цьому основними факторами, що визначають надійність, вважають придатність водія до керування автомобілем,підготовленість і працездатність. Психофізіологія – наука про фізіологічні реакції при зміні психологічних умов. Психофізіологія праці водія вивчає психофізіологічні особливості його роботи, вимоги до його психічних процесів і фізіологічних функцій у різних видах водійської діяльності та розробляє заходи, спрямовані на підвищення надійності праці водія. Надійність водія визначається його здатністю безпомилково керувати автомобілем у будь-яких умовах протягом всього робочого часу. Кількісно вона оцінюється за параметрами (напрацювання, напрацювання на відмову, сумарне напрацювання та ін.) та ймовірнісними характеристиками (ймовірність безвідмовної роботи, ймовірність відмов, інтенсивність роботи тощо). Наведено методики дослідження психофізіологічного стану і можливостей водія за допомогою запису електроенцефалографа – електроенцефалограми (ЕЕГ), дано характеристику ритмів ЕЕГ (альфа, бета, гамма, дельта та тета - ритми). Також наведено використану у даній роботі методику дослідження водія у лабораторних умовах за допомогою тесту на визначення часу реакції водія у простих та складних ситуаціях та приладу «Нейроком», яким проводився запис ЕЕГ. Подано графічні залежності зміни значень частоти та амплітуди ритмів ЕЕГ від виду інформаційного навантаження та тривалості дослідження. Дослідження частоти ритмів ЕЕГ не є перспективним об’єктом вивчення. Зміна значення амплітуди ритмів ЕЕГ є більш значна тому її доцільно вивчати. Досліджено час реакції водія у простих та складних ситуаціях у лабораторних умовах, значення якого становило 039-0,86 с та 0,42-1,36 с відповідно. Також визначено тривалість латентного періоду, встановлено, що він займає 20-30% ЧР у простій ситуації та 30-60% - у складній ситуації. Встановлено залежності зміни значень частоти та амплітуди ритмів ЕЕГ від часу реакції у простих та складних ситуаціях. При опрацюванні даних було проведено поліномінальну лінію тренду для кожного ряду значень. Ключові слова – водій, тривалість реакції водія, електрофізіологічні методи дослідження. Перелік використаних літературних джерел. 1. Oven, S. Survey and evaluation of fatigue assessment software [Електронний ресурс] / Project, Fall. – 2009. – P. 30. Режим доступа: http://www.utmis.org/sv/aktuellt/Documents/Oven_Project(2).pdf. 2. Guzek, M. Research on behaviour of drivers in accident situation conducted in car driver simulator [Text] / M. Guzek, R. Jurecki, Z. Lozia, T. Stanczyk, P. Zdanowicz // Journal of KONES. Powertrain and transport. – 2009. – 16. – P. 173–184. 3. De Winter J, C. Relationships between driving simulator performance and driving test results [Text] / C. De Winter J, S. De Grott, M. Mulder, P. Wieringa, J. Dankelman, A. Mulder J. // Ergonomics. – 2009. – 52(2). – P. 137–153. 4. Jurecki, R. The test methods and the reaction time of drivers [Text] / R. Jurecki, T. Stanczyk // Eksploatacja i Niezawodnosc – Maintenance and Reliability. – 2011. – 3. – P. 84–91. 5. Stanczyk, T. Analysis of drivers’ reactions to a vehicle approaching from the right side, carried out on a car track [Text] / T. Stanczyk, R. Jurecki, W. Pieniazek, M. Jaskiewicz, M. Karendal, S. Wolak // Papers of the Institute of Vehicles Warszawa. – 2010. – 77. – P. 307–320. 6. Allen, R. Application of driving simulation to road safety [Text] / R. Allen, M. Cook, T. Rosenthal // Advances in Transportation. Studies Publisher: University Roma Tre, ISSN: 1824–5463. – 2007. – Special Issue 12. – P. 5–8. 7. Dolya, V. Influence of Information flows on the results of a driver’s activity in the system “Driver – Car – Environment” [Text] / V. Dolya, I. Afanasieva, U. Davidich, I. Englezi, N. Gyulyev, O Prasolenko // Advances in human aspects of transportation. – 2014. – Part 2. – P. 176–183. 8. Guzek, M. Comparative analyses of driver behaviour on the track and in virtual environment [Text] / M. Guzek, R. Jurecki, Z. Lozia, T. Stanczyk // Driving Simulation Conference Europe. – 2006. – DSC 2006 Europe, Paris. – P. 221–232. 9. Zhuk, M. Defining Duration of Driver Reaction Time Components Using the NeuroCom Complex [Text] / М. Zhuk, V. Kovalyshyn, R. Tcir // EconTechMod. An international quarterly journal. – 2015. – Vol. 04, No. 2. – P. 39–44.