Аналіз тривалості реакції водія з урахуванням його функціонального стану протягом доби
Автор: Салабай Ігор Васильович
Кваліфікаційний рівень: магістр
Спеціальність: Організація і регулювання дорожнього руху
Інститут: Інститут механічної інженерії та транспорту
Форма навчання: денна
Навчальний рік: 2023-2024 н.р.
Мова захисту: українська
Анотація: В першому розділі був проведений аналіз літературних джерел з впливу функціонального стану водія на час реакції. Аналіз показав, що цим питанням приділяється досить пильну увагу, як в ергономіці, так і в психології. В наступному розділі ми детально розглянули методи визначення надійності роботи водія в лабораторних умовах і визначили методику проведень поставлених нами завдань та досліджень. Третій розділ – це дослідження, результати проведених досліджень і їхній аналіз. За допомогою відеокамери, експериментатора та тестів було визначено складові часу реакції водія, латентний і моторний період. Також був проведений аналіз часу реакції різних типів темпераменту протягом дня. Водночас був визначений вплив функціонального стану на зміну часу реакції водія кожного типу темпераменту. Проведено аналіз різного типу темпераменту водіїв та дослідити їхній час реакції протягом кожної години дня. Як реагує водій на ту чи іншу небезпечну ситуацію кожного дня, чи відрізняється його час реакції зранку від часу реакції у вечірній період дня. Всі зібрані дані допоможуть нам визначити середній час реакції в певний період, визначити як швидко водій втомлюється і в які години водій найкраще реагує на небезпечні ситуації. Метою експериментальних досліджень було визначення часу реакції водія з урахуванням його функціонального стану протягом годин доби. Під час проведення досліду було взято трьох водіїв віком 20-25 років (із досвідом водіння 3-7 років), кожен з різним видом темпераментом і різної статі. На початку досліджень реєструвались дані кожного з водіїв, прикріплювались датчики Кардіосенсу, які записували дані психофізіологічних властивостей водія і кожної години водій проходив тести на час реакції водія. Кожен дослід починався з 10 год ранку і закінчувався о 9 годині вечора. Суть тесту на складну реакцію (тривалістю до трьох хвилин) полягає в тому, що на екрані появляється кружечки різного кольору (зеленого, червоного, помаранчевого і жовтого), і водій повинен відреагувати на появу кружка якомога швидше натискаючи на різні клавіші, які відповідають за певний колір. Відповідно, на появу зеленого кружка натиснути стрілку вверх на клавіатурі, червоного – стрілку вниз, помаранчевого – стрілку ліворуч і жовтого стрілку праворуч. Після завершення проходження тестів зупинялось відеоспостереження. Записане відео було передане в програму VirtualDub, за допомогою якої ми визначили час реакції водія до моменту прийняття рішення. Результатом зібраних нами даних є два графіки: зміна часу простої реакції водія залежно від тривалості досліду у лабораторних умовах та зміна часу складної реакції водія залежно від тривалості досліду у лабораторних умовах. Аналізуючи два графіки видно, що час реакції водія до виконання дії займає 20 – 30 % загального часу реакції водія. Враховуючи зміну часу реакції до виконання рухових дій від 0,100 до 0,267 секунди можна побачити як міняється психофізіологічний стан водія, що видно також по даних визначених Кардіосенсом, які будуть описані в наступних пунктах. Зібрані дані були опрацьовані і подані в графіках. Проаналізувавши зміну часу реакції кожного водія можна точно сказати: тип темпераменту дає свій вплив на час реакції, так як і стать. Для сангвініків характерна риса переоцінювати свої можливості і, як наслідок, приймати запізнілі рішення, що і є доказом високого часу реакції після 16:00 год. Холерики швидко втомлюються і виснажуються, до обіду їхній час реакції стабільний і можна вважати нормальним, в той час як після обіду час реакції стає набагато довшим, і може сягати 1,5 секунди. На це може впливати характерний для холериків високий рівень емоційного збудження. Меланхолік в свою чергу має стабільний час реакції як в ранішній так і в вечірній період дня, різких змін немає, можна вважати, що в меланхоліка низький рівень емоційного збудження, тому він не виснажується до кінця дня. Ключові слова – водій, тривалість реакції водія, електрофізіологічні методи дослідження. Перелік використаних літературних джерел. 1. Guzek, M. Research on behaviour of drivers in accident situation conducted in car driver simulator [Text] / M. Guzek, R. Jurecki, Z. Lozia, T. Stanczyk, P. Zdanowicz // Journal of KONES. Powertrain and transport. – 2009. – 16. – P. 173–184. 2. De Winter J, C. Relationships between driving simulator performance and driving test results [Text] / C. De Winter J, S. De Grott, M. Mulder, P. Wieringa, J. Dankelman, A. Mulder J. // Ergonomics. – 2009. – 52(2). – P. 137–153. 3. Jurecki, R. The test methods and the reaction time of drivers [Text] / R. Jurecki, T. Stanczyk // Eksploatacja i Niezawodnosc – Maintenance and Reliability. – 2011. – 3. – P. 84–91. 4. Allen, R. Application of driving simulation to road safety [Text] / R. Allen, M. Cook, T. Rosenthal // Advances in Transportation. Studies Publisher: University Roma Tre, ISSN: 1824–5463. – 2007. – Special Issue 12. – P. 5–8. 5. Dolya, V. Influence of Information flows on the results of a driver’s activity in the system “Driver – Car – Environment” [Text] / V. Dolya, I. Afanasieva, U. Davidich, I. Englezi, N. Gyulyev, O Prasolenko // Advances in human aspects of transportation. – 2014. – Part 2. – P. 176–183. 6. Guzek, M. Comparative analyses of driver behaviour on the track and in virtual environment [Text] / M. Guzek, R. Jurecki, Z. Lozia, T. Stanczyk // Driving Simulation Conference Europe. – 2006. – DSC 2006 Europe, Paris. – P. 221–232. 7. Zhuk, M. Defining Duration of Driver Reaction Time Components Using the NeuroCom Complex [Text] / М. Zhuk, V. Kovalyshyn, R. Tcir // EconTechMod. An international quarterly journal. – 2015. – Vol. 04, No. 2. – P. 39–44.