Визначення тривалості затримок транспортних засобів перед нерегульованими перехрестях за різного складу потоку

Автор: Буфан Василь Ярославович
Кваліфікаційний рівень: магістр (ОНП)
Спеціальність: Розумний транспорт і логістика для міст (освітньо-наукова програма)
Інститут: Інститут механічної інженерії та транспорту
Форма навчання: денна
Навчальний рік: 2023-2024 н.р.
Мова захисту: українська
Анотація: Для аналізу стану вулично-дорожньої мережі важливо отримати різноманітну інформацію про об’єкти, що перевіряються. Серед ключових показників, що враховуються для оцінки стану дорожнього покриття, включають: організацію дорожнього руху на місцях проведення досліджень, інтенсивність транспортного руху та пропускну здатність доріг. Крім цього, слід звертати увагу на затримки транспортних засобів перед нерегульованими перехрестями, оскільки це може вказувати на проблеми зі збереженням плавності руху та ефективним управлінням транспортним потоком [1]. Додатковими чинниками для аналізу можуть бути такі параметри, як якість дорожнього покриття, наявність дорожньо-транспортних пригод та рівень безпеки дорожнього руху. Такий комплексний підхід дозволяє отримати більш повне уявлення про стан автомобільних доріг та визначити пріоритетні напрямки їхнього покращення [2]. Затримка транспортних засобів перед нерегульованими перехрестями на мережі вулиць та доріг виявляється у часі, який кожен транспортний засіб витрачає на очікування, коли пішоходи перетинають проїжджу частину. Зі значним потоком пішоходів транспортні засоби змушені витрачати більше часу на перетин переходу. Це може призводити до затримок у русі, збільшення часу подорожі та загальної недоїмки у транспортному русі. Інформація про такі затримки є важливою для розробки стратегій управління транспортним рухом та покращення інфраструктури, спрямованих на зменшення цього виду перешкод для автомобільного руху [3, 4]. Збільшення інтенсивності транспортного потоку призводить до зростання затримок для транспортних засобів і розширення зони впливу нерегульованого пішохідного переходу на транспортний рух. Це ускладнює процес переходу для пішоходів через проїзну частину та збільшує ризик виникнення дорожньо-транспортних пригод. Підвищений ризик аварій виникає через постійну взаємодію між транспортними засобами і пішоходами, яка може бути непередбачуваною та змінною, особливо в умовах великого пішохідного потоку [4,5]. Для покращення безпеки та зменшення затримок необхідні стратегії, спрямовані на покращення організації руху пішоходів та оптимізацію взаємодії між пішоходами і транспортними потоками. Об’єкт дослідження – нерегульовані перехрестя. Предмет дослідження – методи мінімізації затримок транспорту на нерегульованих перехрестях Мета дослідження: – розробити методику оцінки затримок транспортних засобів перед нерегульованими перехрестями; – розробити математичні моделі і на їх основі виконати розрахунки затримок транспортних засобів перед нерегульованими перехрестями; – провести імітаційне моделювання для визначення затримок транспортних засобів перед нерегульованими перехрестями. Під час досліджень встановлено, що пікові години руху, які припадають на ранок та вечір, характеризуються найбільшою інтенсивністю транспортного потоку. Цей період, зокрема між 08:00 та 09:00 ранку та між 17:00 та 18:00 вечора, є найактивнішим для дорожнього руху. Для дослідження впливу структури транспортного потоку на затримки та пропускну здатність перехрестя було обрано два різних типи перехресть, які мають відмінне покриття проїзної частини: асфальтобетон та бруківка. Враховуючи, що ці перехресть розташовані у різних районах міста та є характерними для як магістральних, так і менш важливих вулиць, ми можемо отримати розгорнуту картину їхнього впливу на транспортний рух та пробки. Встановлено, що середня затримка автомобіля на другорядному напрямку перехрестя залежить від кількох чинників, серед яких можна виділити стан дорожнього покриття, наявність трамвайної колії та інтенсивність руху. Тому на перехресті вулиць Личаківська – Тракт-Глинянських найвищий показник середньої затримки автомобіля на другорядному напрямку становить 9,52 с. У той же час, на перехресті вулиць Княгині Ольги – Лук’яна Кобилиці найнижче значення цього показника – 5,26 с. Досліджено, що зі збільшенням відсотка легкових автомобілів на головному напрямку з 0% до 40% на перехрестях з різною інтенсивністю транспортного потоку (від 500 до 1000 авт/год) транспортна затримка зменшується і досягає мінімального значення 7,24 с/авто на дорозі з асфальтовим покриттям при інтенсивності потоку 500 авт/год. Однак максимальна транспортна затримка на другорядному напрямку виникає, коли дозволено рух лише легкових автомобілів, і становить 14,13 с/авто на перехресті з покриттям (бруківка) при інтенсивності потоку 900 авт/год. Це пояснюється тим, що при відсутності інших видів транспорту в потоці, інтервали між автомобілями стають дуже малими, що призводить до збільшення часу очікування на перехрестях. Ключові слова: нерегульоване перехрестя, транспортний потік, пропускна здатність, транспорті затримки, довжина черги. Перелік використаних літературних джерел. 1. Горбачов, П. Ф., Макарічев, О. В., & Атаманюк, Г. В. (2018). Дослідження затримок учасників руху при пересіченні пішоходами вулиць і доріг через нерегульовані пішохідні переходи. Автомобільний транспорт, (42), 80-80. 2. Санько, Я. В. (2016). Визначення моделі довжини черги перед перехрестям. Збірник наукових праць Українського державного університету залізничного транспорту, (160). 3. Гілевич, В. В. (2016). Підвищення ефективності роботи регульованих перехресть з жорсткими світлофорними циклами (Doctoral dissertation, Львів, 2016). 4. Дьомін, О. А., & Корчак, Ю. В. (2020). Дослідження проблем безпеки дорожнього руху вулично-дорожньої мережі с. Новосілки Київської області. 5. Куниця, О. А., Закаблук, О. О., Куница, А. А., & Закаблук, А. А. (2009). Визначення дійсної транспортної затримки на нерегульованих перехрестях в одному рівні.