Вдосконалення розкладу руху для автобусного маршруту №19 на основі дослідження пасажиропотоку
Автор: Мисюк Юрій Ігорович
Кваліфікаційний рівень: магістр
Спеціальність: Організація перевезень і управління на транспорті (за видами транспорту)
Інститут: Інститут механічної інженерії та транспорту
Форма навчання: денна
Навчальний рік: 2023-2024 н.р.
Мова захисту: українська
Анотація: Удосконалення організації пасажирських перевезень на автобусному маршруті № 19 відбувається за результатами дослідження пасажиропотоку. Для вивчення попиту на послуги пасажирського транспорту в автомобільному секторі враховуються такі методи, як дослідження ступеня задоволення національних потреб, розробка мережі маршрутів, мінімізація конструкції транспортного засобу, обґрунтування та врахування плати за пасажирські перевезення тощо. Візуальні методи для дослідження пасажиропотоків використовується як фізичний, обліковий і табличний метод [1]. Для дослідження пасажиропотоку на автобусних маршрутах обрано табличний метод. Пасажиропотік — це кількість пасажирів, перевезених або запланованих до перевезення в одному напрямку на маршрутній мережі протягом певного періоду часу. Мета дослідження – визначити значення пасажирського транспорту та виявити та висвітлити його важливі закономірності та характеристики [2]. Для дослідження пасажиропотоку на найбільш завантажених автобусних маршрутах рекомендовано табличний метод розрахунку кількості пасажирів, які висаджуються та висаджуються на зупинці [3]. Цей метод дає найбільш вичерпні дані про пасажиропотік, включаючи показники, що характеризують розподіл пасажиропотоку між зупинками на автобусному маршруті [4]. Рекомендується для використання на маршрутах загального користування в міських і заміських зонах. Розрахунок основних показників роботи автобусів на міських маршрутах здійснюється з урахуванням даних пасажиропотоку. Досліджено також якість обслуговування, яка є однією з проблем транспортного обслуговування м. Львова [5]. Низька якість обслуговування в першу чергу зумовлено: - застосуванням рухомого складу, який часто не призначеного для міських перевезень пасажирів транспортом загального користування; - невідповідним станом салону транспортного засобу (санітарний стан, наявність сторонніх предметів в салоні, несправні пасажирські сидіння і т. д.); - недостатньо ввічливим ставленням екіпажу, відсутністю додаткових інформаційних послуг, надання яких практикується в громадському транспорті розвинених країн - неприйнятним в деяких випадках інтервалом руху транспортних засобів за маршрутом (найчастіше час очікування автобуса значно перевищує визначений розкладом внаслідок транспортних заторів на вулично-дорожньої мережі); - низьким технічним і санітарним станом зупиночних пунктів (кінцевих і проміжних), відсутністю інформації про рух рухомого складу [5]. Об’єкт дослідження – міський маршрут загального користування №19. Предмет дослідження – пасажиропотік на досліджуваному маршруті. Мета дослідження: вдосконалення перевізного процесу на автобусному маршруті. В результаті проведених досліджень організацію перевезень пасажирів на автобусному маршруті проведено двома методами. Перший метод - ввнесено корективи у діючий розклад руху та замінено автобуси середнього класу на автобуси великого класу. Другий метод - збільшення кількісті автобусів середнього класу на маршруті та розроблено новий розклад руху для зменшення очікування автобусів пасажирами. Розглянувши два варіанти проведення покращення на міському маршруті, розробивши нові розклади руху, прийнято рішення запроваджувати варіант №2, оскільки він є більш економічно – доцільним для підприємства. Цей варіант є привабливим для обох сторін – для населення та підприємства. Для населення – збільшення кількості автобусів на маршруті на 2 одиниці, що має призвести до зменшення черг на зупиночних пунктах та комфортабельного перевезення. Для підприємства значна економія на паливі для автобусів великого класу, яка є значно більшою за витрати на заробітну плату водіям автобусів середнього класу. Ключові слова – : рухомий склад, пасажиропотік, інновація, маршрутна мережа. Перелік використаних літературних джерел. 1. Бойко Є.О. Принципи формування та функціонування регіональних транспортно-логістичних систем / Є.О. Бойко, А.Є. Журавська // Науковий вісник Херсонського державного університету. Серія «Економічні науки». – 2014. – № 9 – Ч. 1. – С. 187. 2. Шпильовий І.Ф. Вдосконалення управління перевезеннями пасажирів / І.Ф. Шпильовий // Управління проектами, системний аналіз і логістика: науковий журнал. – К.: НТУ. – 2006. – Вип.3. – С. 169–172. 3. Левковець П.Р. Основні напрямки вдосконалення пасажирських перевезень / П.Р. Левковець, М.М. Дмитрієв, І.Ф. Шпильовий // Системні методи керування, технологія та організація виробництва, ремонту та експлуатації автомобілів. – 2002. – Вип. 15. – С. 251–255 4. Дума І. М. Концепція і реалії удосконалення пасажирських перевезень/ О. С. Ігнатенко, В. С. Марунич, І. М. Вакарчук // Вдосконалення конструктивних та експлуатаційних параметрів автомобілів і машин: міжнар. науково-техн. конф. 1995р.: тези доповідей. – К., 1995. – С 43–48. 5. Margareta Friman, Markus Fellesson Service Supply and Customer Satisfaction in Public Transportation: The Quality Paradox / Margareta Friman, Markus Fellesson // Journal of Public Transportation. – 2009. – Volume 12, No. 4. – P. 57–71.