Дослідження функціонального стану водіїв вантажних автомобілів на окремих ділянках гірських доріг
Автор: Пац Богдан Петрович
Кваліфікаційний рівень: магістр
Спеціальність: Організація перевезень і управління на транспорті (за видами транспорту)
Інститут: Інститут механічної інженерії та транспорту
Форма навчання: денна
Навчальний рік: 2023-2024 н.р.
Мова захисту: українська
Анотація: Встановлено, що взаємодія між оперативними здібностями людини та динамічними параметрами автомобіля значно підвищує ефективність управління. Незважаючи на те, що обидві складові системи людина-машина виконують спільні функції управління, кожна з них підпорядковується своїм власним закономірностям [1]. Ефективність функціонування системи в цілому визначається тим, наскільки були враховані особливості як людини, так і машини під час її створення, включаючи обмеження і потенційні можливості. Ці особливості на найповніший спосіб проявляються при узгодженні зовнішніх (технічних) і внутрішніх (властивих людині) факторів, з особливим акцентом на людський фактор. Помилки, або "прояви людського чинника", зазвичай є неумисними: людина здійснює неправильні дії, розглядаючи їх як вірні [1-2]. Отже, невпевненість у успішності майбутніх дій, сумніви у досягненні мети викликають емоційне напруження, яке проявляється як надмірне хвилювання та інтенсивні переживання процесу діяльності і очікуваних результатів. Емоційне напруження може впливати на зниження продуктивності, перенапругу, загальний застій і скованість у поведінці, збільшуючи ймовірність вчинення помилкових дій водієм. Цим напруженням сприяють такі індивідуальні особливості, як надмірна вразливість, завищена обережність, недостатня витривалість та імпульсивність у поведінці [3-4]. Рівень емоційного напруження залежить від того, наскільки людина оцінює свою готовність до дій у конкретних умовах і відповідальність за їхні наслідки. Зниження уваги в звичних та спокійних умовах може служити джерелом помилок. У таких ситуаціях людина розслабляється і не очікує виникнення ускладнень. У системі "водій – автомобіль – дорога – середовище" саме людина вносить невизначеність у керування, і високі швидкісні режими та зростання інтенсивності дорожнього руху ставлять певні вимоги до водія для забезпечення ефективного функціонування транспортного процесу [5].? Об’єкт дослідження – водій вантажного автомобіля. Предмет дослідження – закономірності зміни функціонального стану водіїв. Мета дослідження: на основі результатів аналізу траси маршруту та визначення функціонального стану водіїв, встановити залежність між складністю ділянок доріг та рівнем психоемоційної напруги водіїв. Якщо кількісно оцінювати результати, то варто зазначити, що при нормативних значеннях індексу напруження у 80-120 у.о., цей показник після проходження перевалів і руху різкими спусками з численними серпантинами і горизонтальними кривими становить 220-300 у.о. залежно від їх крутизни. В той же час кореляційний аналіз показав, що допоміжні показники варіабельності серцевого ритму водіїв підтверджують достовірність отриманих закономірностей. Підтвердженням цьому є кореляційні матриці та кореляційні поля Ключові слова – водій, транспортний потік, умови руху, функціональний стан, гірські дороги, поздовжній ухил, горизонтальні криві. Перелік використаних літературних джерел. 1. Bentley, P., Driver, J., & Dolan, R. J. (2011). Cholinergic modulation of cognition: insights from human pharmacological functional neuroimaging. Progress in neurobiology, 94(4), 360-388. 2. Anstey, K. J., Wood, J., Lord, S., & Walker, J. G. (2005). Cognitive, sensory and physical factors enabling driving safety in older adults. Clinical psychology review, 25(1), 45-65. 3. Berthaume, A. L., James, R. M., Hammit, B. E., Foreman, C., & Melson, C. L. (2018). Variations in driver behavior: An analysis of car-following behavior heterogeneity as a function of road type and traffic condition. Transportation research record, 2672(37), 31-44.Rodrigue, J. P. (2016). The geography of transport systems. Taylor & Francis. 4. Gallo, J. J., Rebok, G. W., & Lesikar, S. E. (1999). The driving habits of adults aged 60 years and older. Journal of the American Geriatrics Society, 47(3), 335-341. 5. . Marshall, S. C., & Man-Son-Hing, M. (2011). Multiple chronic medical conditions and associated driving risk: a systematic review. Traffic injury prevention, 12(2), 142-148.